Вплив умов годівлі на продуктивність молодняку свиней
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.01.012Ключові слова:
поросята, свиноматки, годівля, молодняк свиней, жива маса, середньодобові прирости, витрати корму, етологічні показникиАнотація
У статті досліджено вплив умов годівлі поросят-сисунів на їх ріст у подальші періоди вирощування. Метою науково-господарського досліду передбачалося встановити вплив режиму підсису поросят на підвищення продуктивності лактуючих свиноматок а також ріст, розвиток, споживання кормів та етіологію і кормову активність поросят як у підсисний період, так і після відлучення їх від свиноматок. З цією метою сформували за принципом аналогів 4 групи свиноматок по три голови у кожній. Через 5 днів після опоросу у кожному гнізді під час підсису залишили по 10 поросят. При цьому враховували живу масу їх при народженні та у 5-добовому віці. Свиноматки контрольної групи годували по 10 порося, тоді як свиноматки 2-, 3- та 4-ї груп відповідно по 20, 30 та 40 поросят.
Після досягнення поросятами 5-добового віку режим підсису за винятком тварин контрольної групи штучно регулювали. Для цього свиноматок виганяли на час, передбачений схемою досліду на вигульний майданчик, де вони одержували згідно норм годівлі стандартний комбікорм.
Поросята-сисуни, перебуваючи у місці, відведеному для їх підгодівлі, одержували коров’яче молоко і відвійки, а також мали вільний доступ до комбікормів відповідно до віку.
У результаті проведених досліджень встановлено, що зменшення кількості підсисів за добу до 8-24 разів порівняно із вирощуванням поросят з вільним доступом до матки зумовлює більше поїдання комбікорму у підсисний і подальші періоди вирощування свиней. При цьому у молодняку свиней, який раніше адаптувався до споживання комбікорму під час підсисного періоду і мав регульований підсис у подальшому відбувається збільшення живої маси, середньодобових приростів, маси та обʼєму шлунку та підвищення показників їх продуктивності. Доведено, що умови регульованого підсису суттєво впливають на кратність і термін споживання поросятами материнського молока.
Посилання
Ivanov V. O., Voloshhuk V. M. (2009) Biologiya svynej. Kyiv: NICНLAVА, S. 304.
Pohodnya G.S. (1990) Teoriya i praktika vosproizvodstva i vyiraschivaniya sviney. M.: Agropromizdat, 271 s.
Gryshchenko S.M. (2017) Etolohiia svynei za riznykh umov utrymannia. Naukovi dopovidi NUBiP Ukrainy. № 3 (67). http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/dopovidi2017.03.018.
Noynaber M. (2010) Sovremennoe svinovodstvo. Aktualnyie stati iz nemetskogo spetsializirovannogo zhurnala. Fastov: Yunivest Media, S. 112.
Durst, L., Vittman, M. (2003) Kormlenie selskohozyaystvennyih zhivotnyih. Per. s nem. pod red. I. I. Ibatullina, G. V. Provatorova. Vinnytsia: The New Book, S. 384.
Kvasnitskiy A.V. (1951) Fiziologiya pischevareniya u sviney. M.: Selhozgiz, S. 231.
Velikzhanin V. I. (1975) Metodicheskie rekomendatsii po izucheniyu povedeniya selskohozyaystvennyih zhivotnyih. Leningrad: VNIIRGZН, S. 84.
Venediktova T. N., Kolobova, P. G., Pushkarskiy, V. G. (1978) Chto myi znaem o povedenii zhivotnyih. Moscow: Kolos, S. 175.
Plokhynskyi N. A. (1969). Rukovodstvo po byometryy dlia zootekhnykov. M. Kolos, S. 246.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).