Моніторинг показників обміну мінеральних речовин у кролів новозеландської білої породи
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.01.013Ключові слова:
Купрум, Манган, Кобальт, Цинк, Кальцій, Фосфор, атомно-емісійна спектрометрія з індуктивно-зв’язаною плазмою (АЕС-ІЗП), кров, волосся, плазма, сечаАнотація
Від мінерального статусу тварини залежить її добробут, а також якість продукції тваринництва. Дослідження мінеральних елементів надає можливість дослідити зміни навколишнього середовища і попередити негативні впливи як на організм тварини, добробут якої повністю залежить від людини, так і на організм людини, як кінцевого споживача їжі тваринного походження. Перспективним напрямом ветеринарної медицини є розроблення нових методів неінвазивної діагностики для оцінювання стану здоров’я і для визначення порушень обміну ессенціальних елементів в організмі кролів, адже ці методи будуть більш гуманними, і полегшуватимуть роботу лікаря ветеринарної медицини.
Метою дослідження було визначити особливості обміну мінеральних речовин у кролів новозеландської білої породи за віком і статтю та інформативність оцінки обміну речовин за використання різних біологічних матеріалів.
Дослідження проводили в умовах виробництва на 24 клінічно здорових кролях новозеландської білої породи, різного віку і статі. Для дослідження у тварин відбирали кров, сечу і волосся. Вміст мікроелементів в біологічних матеріалах визначали методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно-зв’язаною плазмою.
Встановлено достовірну кореляцію між вмістом в плазмі крові кролів Кальцію з волоссям (-0,42), Мангану з волоссям (-0,32), Феруму з волоссям (0,63), Цинку з волоссям (0,40), Купруму з волоссям (0,39) і з сечею (0,44); між вмістом в цільній крові кролів Кальцію з волоссям (0,47) і з сечею (-0,33), Мангану з волоссям (-0,32); між вмістом в сечі кролів Кобальту з волоссям (-0,35). З’ясовано динаміку вмісту Кальцію, Мангану, Феруму, Цинку, Кобальту і Купруму в біологічних матеріалах кролів залежно від їх віку і статі на що вказує достовірне зростання в плазмі крові Кальцію, Мангану, Феруму, Цинку, Кобальту і Купруму у самиць від 70 діб до 240 діб, та достовірне зростання Мангану і Цинку та зниження Купруму у самців від 70 до 90 діб.
Експериментально й теоретично обгрунтовано інформативність неінвазивного методу діагностики мікроелементозів у кролів та доведено інформативність мікроелементного складу волосся для біогеоценотичної діагностики, що є доцільним під час диспансеризації та масових досліджень кролів.
У перспективі плануємо дослідити в різних біологічних матеріалах кролів інші елементи з наступним оціненням інформативності неінвазивних методів для діагностики порушень обміну мінеральних речовин.
Посилання
Barashkov, G. K., Krasnova, I. A., Marisjuk, A. R. (2012). Soderzhanie mikrojelementov (MJe) v shersti i krovi krolikov [The content of trace elements (ME) in the wool and blood of rabbits]. Mezhdunarodnyj zhurnal prikladnyh i fundamental'nyh issledovanij, 12, 8–11.
Gatyatulyna, E. R., Popova, E. V., Poljakova, V. S., Skal'naja, A. A., Agletdynov, Э. F., Nykonorov, A. A., Skal'nyj, A. V. y Tyn'kov, A. A. (2017). Ocenka soderzhanyja mykroelementov v shersty zhyvotnyh s nealkogol'noj zhyrovoj bolezn'ju pecheny [Evaluation of the content of trace elements in the wool of animals with non-alcoholic fatty liver disease]. Mykroelementy v medycyne, 18(1), 17–21. doi: 10.19112/2413-6174-2017-18-1-17-21.
Golubjev, M. I., Mahno, K. I. (2015). Zasvojennja hromu v organizmi kroliv zalezhno vid jogo dzherela v kombikormi [Assimilation of chromium in the body of rabbits depending on its source in the feed]. Naukovyj visnyk LNUVMBT imeni S. Z. G'zhyc'kogo, 17, №1(61), Ch. 3, 39–43.
Kovalenok, Ju. K. (2011). Diagnostika znachimosti issledovanija krovi kak biomarkera mikrojelementnoj obespechennosti zhivotnyh [Diagnostics of the Significance of Blood Testing as a Biomarker of Microelement Provision of Animals]. Vestnik Kurskoj gosudarstvennoj sel'skohozjajstvennoj akademii. Veterinarnye nauki, 6, 64–66.
Lebedev, S. V., Kvan, O. V. (2014). Referentnye znachenija himicheskih jelementov v tele laboratornyh zhivotnyh [Reference values of chemical elements in the body of laboratory animals]. Mikrojelementy v medicine, 15(2), 34–39.
Lesik, Ja. V. (2014). Soderzhanie jelementov v tkanjah krolikov pri vypojke soedinenij hroma (III) [The content of elements in the tissues of rabbits when drinking chromium (III) compounds]. Mikrojelementy v medicine, 15(1), 27–33.
Lesyk, Ja. V., Fedoruk, R. S. (2014). Mikroelementy tkanyn kroliv za zgodovuvannja hlorydu hromu [Trace elements of rabbit tissues during chromium chloride feeding]. Naukovyj visnyk LNUVMBT imeni S. Z. G'zhyc'kogo,16, № 3(60), Ch. 2, 199–204.
Marushhak, M. I., Antonyshyn, I. V., Gabor, G. G., Brzhys'kyj, A. V. (2015). Vplyv dysbalansu mikroelementiv na reguljaciju apoptozu v shhuriv z alimentarnym ozhyrinnjam [The effect of micronutrient imbalance on the regulation of apoptosis in rats with alimentary obesity]. Visnyk naukovyh doslidzhen', 3, 97–100. doi: 10.11603/1681-276X.2015.3.5206.
Paljuh, T. A., Cvilihovs'kyj, M. I. (2013). Zastosuvannja preparatu «Minkovit» dlja normalizacii' mineral'nogo obminu v organizmi laktujuchyh norok [The use of the drug "Minkovit" to normalize mineral metabolism in lactating minks]. Veterynarna medycyna Ukrai'ny, 9(211), 16–19.
Skal'nyj, A. A., Melyhova, M. V., Bonytenko, E. Ju., Skal'nyj, A. V., Skal'naja, M. G., Myroshnykov, S. A. (2016). Sravnytel'nyj analyz ynformatyvnosty dyagnostycheskyh byosubstratov (syvorotka krovy y sherst') pry opredelenyy elementnogo statusa eksperymental'nh zhyvotnyh [Comparative analysis of the information content of diagnostic biosubstrates (blood serum and wool) in determining the elemental status of experimental animals]. Mykroelementy v medycyne, 17(1), 38–44.
Tarasova, I. V. (2012). Gipoksija – chynnyk deficytu ta dysbalansu mikroelementiv u tkanynah pechinky novonarodzhenyh shhuriv [Hypoxia - a factor in the deficiency and imbalance of trace elements in the liver tissue of newborn rats]. Tavrycheskyj medyko-byologycheskyj vestnyk, 15, № 1(57), 241–244.
Shul'ko, O. P. (2011). Balans mineral'nyh elementiv v organizmi molodnjaku kroliv za riznyh doz sirky ta optymal'nogo rivnja selenu v racioni [The balance of mineral elements in the body of young rabbits at different doses of sulfur and the optimal level of selenium in the diet]. Tehnologija vyrobnyctva i pererobky produkcii' tvarynnyctva: zbirn. nauk. prac', 6(88), 72–74.
Ahmadi, M., Pet, I., Stef, L., Dumitrescu, G., Patruica, S., Nicula, M., Ciochina, L. P., Popa, M., Dronca, D. (2019). Blood serum minerals – in vivo mineral interactions following iron overload. Revista de chimie, 70(1), 4073–4076.
Bremme, K. A. (2003). Haemostatic changes in pregnancy. Best Pract Res Clin Haematol, 16, 153–168.
Bulat, Z., Dukic-Cosic, D., Antonijevic, B., Buha, A., Bulat, P., Pavlovic, Z. Matovic, V. (2017). Can zinc supplementation ameliorate cadmium-induced alterations in the bioelement content in rabbits? Arhiv za higijenu rada і toksikologiju, 68(1), 38–45. doi: 10.1515/aiht-2017-68-2919.
Bulat, Z., Dukic-Cosic, D., Antonijevic, B., Bulat, P., Vujanovic, D., Buha, A., Matovic, V. (2012). Effect of magnesium supplementation on the distribution patterns of zinc, copper, and magnesium in rabbits exposed to prolonged cadmium intoxication. The scientific world journal, ID 572514, 1–9. doi: 10.1100/2012/572514.
Chiericato, G. M., Rizzi, C., Ravarotto, L., Zakaria, H. (2000). Circulating levels of metabolites, enzymes and minerals of grimaud female rabbits from weaning to 120 days of age. World congress of animal feeding, 7, 111–116.
Chrastinova, L., Chrenkova, M., Formelova, Z., Polacikova, M., Cobanova, K., Laukova, A., Bino Glatzova, E., Strkolcova, G., Kandricakova, A., Rajsky, M., Mlynekova, Z., Marinov, M. (2018). Effect of combinative dietary zinc supplementation and plant thyme extract on growth performance and nutrient digestibility in the diet for growing rabbits. Slovak journal of animal science, 51(2), 52–60.
Cobanova, K., Chrastinova, L., Chrenkova, M., Polacikova, M., Formelova, Z., Ivanisinova, O., Ryzner, M., Gresakova, L. (2018). The effect of different dietary zinc sources on mineral deposition and antioxidant indices in rabbit tissues. World rabbit science, 26, 241–248. doi: 10.4995/wrs.2018.9206.
Felber, D. M., Wu, Y., Zhao, N. (2019). Regulation of the metal transporters ZIP14 and ZnT10 by Manganese intake in mice. Nutrients, 11, 2099(1-13). doi: 10.3390/nu11092099.
Hassan Fardos, A. M., Mahmoud, R., El-Araby Iman, E. (2017). Growth performance, serum biochemical, economic evaluation and IL6 gene expression in growing rabbits fed diets supplemented with zinc nanoparticles. Zagazig veterinary journal, 45(3), 238–249. doi: 10.21608/zviz.2017.7949.
Hassan, F., Mobarez, S., Mohamed, M., Attia, Y., Mekawy, A., Mahrose, K. (2021). Zinc and/or Selenium Enriched Spirulina as antioxidants in growing rabbit diets to alleviate the deleterious impacts of heat stress during summer season. Animals, 11(3), 756. https://doi.org/10.3390/ani11030756
Hullar, I., Vucskits, A. V., Berta, E., Andrasofszky, E., Bersenyi, A., Szabo, J. (2018). Effect of fluvic and humic acids on copper and zinc homeostasis in rats. Acta Veterinaria Hungarica, 1(66), 40–51. doi: 10.1556/004.2018.005.
Montiel, R. S., Acosta, I. T., Delgado, E. V., Juares-Silva, M. E., Azaola, A., Romo, F. P.-G. (2013). Inulin as a growth promoter in diets for rabbits. Revista Brasileira de zootecnia-brazilian journal of animal science, 42(12), 885–891.
Ozkan, C., Kaya, A., Akgul, Y. (2012). Normal values of haematologicaland some biochemical parameters in serum and urine of new Zealand white rabbits. World rabbit science, 20, 253–259. doi: 10.4995/wrs.2012.1229
Paliuch, T. A., Nemova, T. V., Tsvilichovskiy, M. I. (2015). Progress of production performances in minks under effect of preparation minkovit and vitamin-mineral premix pushnogold. Ветеринарна медицина України, 4(230), 13–16.
Papadomichelakis, G., Pappas, A. C., Zoidis, E., Danezis, G., Georgiou, K. A, Fegeros, K. (2019). Blood and hair as non-invasive trace element biological indicators in growing rabbits. World rabbit science, 27, 21–30. doi.org/10.4995/wrs.2019.10654
Ritskes-Hoitinga, J., Grooten, H. N. A., Wienk, K. J. H., Peters, M., Lemmens, A. G. (2004). Lowering dietary phosphorus concentrations reduces kidney calcification, but does not adversely affect growth, mineral metabolism, and bone development in growing rabbits. British journal of nutrition, 91, 367–376. doi: 10.1079/BJN20031065.
Szabo, J., Vucskits, A. V., Berta, E., Andrasofszky, E., Bersenyi, A., Hullar, I. (2017). Effect of fulvic and humic acids on iron and manganese homeostasis in rats. Acta Veterinaria Hungarica, 1(65), 66–80. doi: 10.1556/004.2017.007.
Wells, M. Y., Decobecq, C. P., Decouvelaere, D. M., Justice, C., Guttin, P. (1999). Changes in clinical pathology parameters during gestation in the New Zealand white rabbit. Toxicol Pathol, 27, 370–9.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
