Особливості розвитку та продуктивний потенціал сортів ярої пшениці різного походження в умовах півдня України

Автор(и)

  • V. D. Orekhivsky Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences , Інститут фізіології рослин і генетики НАН
  • A. I. Kryvenko Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences , Інститут фізіології рослин і генетики НАН
  • R. V. Solomonov Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences , Інститут фізіології рослин і генетики НАН
  • I. I. Motsnyy Breeding and Genetic Institute - National Center for Seed Science and Variety Research of NAAS , Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення НААН

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.03.005

Ключові слова:

пшениця, продуктивність, колосіння, фотоперіодична чутливість

Анотація

Мета. Дослідити особливості розвитку та потенціал продуктивності ярих сортів пшениці різного походження при осінньому та весняному посівах. Виділити кращі зразки для включення їх в селекційну програму зі створення факультативних сортів пшениці  та  удосконалення озимого генотипу пшениці м’якої. Методи. Матеріалом для дослідження слугували сорти ярої пшениці різного генетичного походження: з України ‒ Харківська 26 (стандарт), Харківська 30 і селекційні лінії д.104/06 та д.118/06; з західної Європи ‒  Triso, Jara, Typic; з Канади ‒ Glen lea, AC Superb; з центральної Америки ‒ Babax та Trap1. Сорти впродовж двох років (2007-2008) висівали у два сезони і три строки: 1 строк, оптимальний для озимих 06.10.06/09.10.07 (посів озимих зразків); 2 строк, підзимовий 13.11.06/21.11.07 (посів озимих і ярих зразків); 3 строк, оптимальний для ярих 19.03.07/18.03.08 (посів ярих зразків). При посіві восени за контроль було взято сорти озимої пшениці: Безоста 1, Одеська 16, Одеська 267, Вікторія одеська, Куяльник та Кірія. Фенологічні спостереження провадили згідно з методикою Державного сортовипробування. Розмір ділянки 10 м2. Повторність – трикратна. Попередник – чорний пар. Реакцію на фотоперіодичну чутливість вивчали у різниці терміну затримки колосіння в умовах короткого світлого дня ‒ 10 годин у порівняні із звичайним природним – 16 годинним (травень-червень). Перезимівля ярих зразків, підзимового строку посіву, завдяки теплій зимі в обидва роки відбулась нормально. Результати. Одним з основних елементів, який формує продуктивність, є загальна кущистість з подальшої її реалізації в продуктивну. За показником загальної та продуктивної кущистості, різниці між сортами озимого та ярого типу розвитку не спостерігалось. Рівень загальної та продуктивної кущистості залежить від особливості сорту, а не від його типу розвитку. Колосіння ярих зразків при посіві в оптимальні строки відбувається дуже пізно для нашої зони 1-8 червня. При осінньому посіві за показником дата колосіння (18-29 травня) не виявлено чіткого контрасту між зразками ярої та озимої пшениці. Колосіння та дозрівання проходить в один строк с різницею між сортами до 9 днів. Так як і за показником дати колосіння реакція на фотоперіодичну чутливість залежить від генетичних особливостей сорту і не залежить від типу розвитку пшениці. Менш чутливими до тривалості світлового дня виявилися сорти Куяльник, AC Superb, Typic, Trap1 з різницею в колосінні (4-5 днів) між коротким і повним днем. Дуже чутливими з різницею від 10 до 16 днів в колосінні при короткому і повному дні були сорти Вікторія од., Кірія, Харківська 26, Triso, Jara, лінії д.104/06 і д.118/06. Рівень урожайності за 2 роки у ярих сортів в порівняні з озимими сортами суттєво в рази нижчий. Навіть посів восени і висока інтенсивність відростання, однаковий рівень загальної та продуктивної кущистості, нейтральна реакція до фотоперіодичної чутливості деяких сортів не спроможні дати урожайність хоча б на рівні сучасних сортів озимої пшениці. Кращі за урожайністю сорти ярої пшениці другого строку, AC Superb (3,61 т/га), Babax (3,55 т/га),  Trap (3,35 т/га), лінія д.118/06 (3,23т/га) знаходились на рівні озимих сортів пшениці Безоста 1 (3,44 т/га) та Одеська 16 (3,33 т/га) і суттєво нижче від сорту Куяльник (4,48 т/га). При весняному посіві урожайність (максимум 2,45 т/га) сортів ярої пшениці була низькою із-за специфічних умов Півдня України. Суттєвої різниці за показником урожайності між сортами ярої пшениці при посіві навесні не виявлено. Висновки. Результати дослідження показали, що для Півдня України доцільним є розробка програми із схрещуванням озимої пшениці з ярою пшеницею для отримання факультативних форм, які б були на рівні урожайності озимих пшениць, скоростиглими і з нейтральною реакцією на фотоперіодичну чутливість. За результатами даної роботи для селекційної програми, було виділено та залучено до схрещування низку сортів ярої пшениці: українського пулу ‒ лінія д.118/06, Харківська 30; західноєвропейського пулу ‒ Triso; канадського пулу ‒ AC Superb; центральноамериканського пулу ‒ Babax.

Посилання

Vavilov N. I. (1935) Nauchnyye osnovy selektsii pshenitsy: Teoreticheskiye osnovy selektsii rasteniy: monografiya. [Scientific foundations of wheat breeding: Theoretical foundations of plant breeding: monograph] Moscow: Selkhozgiz. 244 p.

Vavilov N. I. (1931) Rastitel’nyye resursy Zemli i rabota VIR po nikh. [Plant resources of the Earth and VIR work on them] Seed production. 13(14). P.6–10.

Lyashok D. K., Musich V. N. (1984) Rezul’taty izucheniya morozostoykosti i zasukhoustoychivosti ozimo-yarovykh gibridov pshenitsy labo¬ratornymi metodami: Fiziologo-geneticheskiye osnovy intensifikatsii selektsionnogo protsessa. [Results of the study of frost resistance and drought resistance of winter-spring wheat hybrids by laboratory methods: Physiological and genetic bases of the intensification of the breeding process] Saratov. P. 131–132.

Kirichenko F. G. (1963) Metody selektsii ozimykh pshenits: Za razvitiye michurinskoy agrobiologicheskoy nauki. [Methods of selection of winter wheat: For the development of Michurin agrobiological science] Moscow: Selkhozgiz. P. 39–47.

Kirichenko F. G. (1969) Metody i rezul’taty rabot po selektsii ozimoy tverdoy pshenitsy: Selektsiya samoopylyayushchikhsya kul’tur. [Methods and results of winter durum wheat breeding: Breeding of self-pollinating crops] Moscow: Kolos. P. 61–77.

Kirichenko F. G. (1981) Osnovnyye dostizheniya otdela selektsii pshenitsy VSGI za posledniye 50 let: Teoreticheskiye i prikladnyye aspekty selektsii i semenovodstva pshenitsy, rzhi, yachmenya i tritikale. [The main achievements of the Wheat Breeding Department of VSGI over the past 50 years: Theoretical and applied aspects of breeding and seed production of wheat, rye, barley and triticale] Odessa: VSGI. P. 183‒I84.

Malyuta D. I. (1963) Vyvedeniye sortov tverdoy ozimoy pshenitsy: Selektsiya i semenovodstvo. [Breeding varieties of durum winter wheat: Breeding and seed production] No. 1. P. 45‒48.

Erinyak N. I. Osobennosti selektsii intensivnykh sortov ozimoy myagkoy pshenitsy na osnove skreshchivaniya ekologo-geograficheski otdalennykh form: diss… kand. s.-kh. nauk: 06.01.05 / Vsesoyuz. sel. –gen. inst. [Peculiarities of breeding intensive varieties of winter soft wheat based on crossing ecologically and geographically distant forms: diss...cand. agric. Sciences: 06.01.05 / All-Union. Plant breed. -gene. inst.] Odessa. 1979. 130 p.

Lyfenko S. F., Erinyak N. I., Fedchenko V. P., Buntovsky R. P. (1986) Sort ozimoy myagkoy pshenitsy Prometey: nauch. -tekh. byul. VSGI. [Variety of winter soft wheat Prometheus: scientific. -those. bul. VSGI] Odessa. No. 4 (62). P. 3‒5.

Lyfenko S. F. (1987) Polukarlikovyye sorta ozimoy pshenitsy: Kiyev: Urozhay. [Semi-dwarf varieties of winter wheat: Kyiv: Harvest] 192 p.

Bazalіy V. V. (2000) Vplyv riznykh umov zovnishn’oho seredovyshcha i tsenotychnykh umov na proyavlennya kil’kisnykh oznak ozymoyi pshenytsi. Tavriys’kyy naukovyy visnyk. [Influx of different minds of the old middle ground and coenotic minds on the manifestation of quantitative signs of winter wheat. Taurian scientific bulletin] v. 13. P. 21‒28.

Завантаження

Опубліковано

2022-06-30

Номер

Розділ

Агрономія