Тривала динаміка кислотності і продуктивності дерново-підзолистого зв'язно-піщаного ґрунту залежно від доз внесеного вапна в умовах Західного Полісся України
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2017.03.017Ключові слова:
дерново-підзолистий ґрунт, вапнування, доза вапна, кислотність, реакція ґрунтового розчину, динаміка, продуктивністьАнотація
Висвітлено результати 35-річних досліджень із вивчення доз вапна на динаміку кислотності і продуктивності дерново-підзолистого зв'язнопіщаного ґрунту, проведених у стаціонарному польовому досліді в умовах Західного Полісся України. Встановлено, що внесення 0,5; 1,0; 1,5 і 2,0 доз СаСО3 забезпечувало зрушення рНKCl ґрунтового розчину з 4,6-4,7 до відповідно 4,9-5,4; 5,9-6,2; 6,3-6,6 і 6,5-6,5, а гідролітичної кислотності з 2,23-2,48 до відповідно 1,77-1,84; 1,05-1,22; 0,64-0,71 і 0,53-0,65 мг-екв/100 г ґрунту. Середньорічний збір зернових одиниць за вапнування 0,5; 1,0; 1,5 і 2,0 дозами СаСО3 становив відповідно 4,98; 5,39; 5,55 і 5,53 т/га.
Посилання
Venhlinskyi, M. O., Hodynchuk N. V., Hlushchenko M. K. (2014). Ratsionalne vykorystannia kyslykh gruntiv Венглінський М. О. [Rational use of acid soils]. News of National University of Water and Environmental Engineering, 2 (66), 18–28.
Poliovyi, V.M. (2007). Optymizatsiia system udobrennia u suchacnomu zemlerobstvi: Monografiia [Optimization of systems of fertilizer in modern agriculture: Monograph]. Rivne: Volyn mascots, 320.
Shults P. (2013). Navishcho rehuliuvaty kyslotnist gruntu Шульц П. [Why should regulate the soil acidity]. Agroexpert, 12, 22–25.
Mazur, G. A. (2008). Vidtvorennia i reguliuvannia rodiuchosti lehkykh gruntiv: Monografiia [Reproduction and regulation of light soils fertility: Monograph]. Kyiv: Agrarian science, 308.
Shylnikov, I.A., Lebedeva, L.A. (1987). Izvestkovanie pochv [Soils liming]. Moscow: Agropromizdat, 172.
Tsapko Yu. L. (2011). Shcho robyty z kyslymy gruntamy [What to do with acid soils]. Agroexpert, 1, 25–27.
Truskavetskyi R. S., Tsapko Yu. L. (2016). Osnovy upravlinnia rodiuchistiu gruntiv: Monografiia [Fundamentals of soil fertility management: Monograph ]. H: FOP, 388.
Veremeienko, S. I., Poliovyi, V. M., Trusheva, S. S. (2013). Zmina skladu i vlastyvostei dernovo-pidzolystykh gruntiv Polissia Ukrainy pid vplyvom tryvaloho silskohospodarskoho vykorystannia: Monografiia [Changing the composition and properties of sod-podzolic soils of Ukraine Polissia under the influence of long-term agricultural use: Monograph]. Rivne: NUWMNRU, 180.
Tkachenko M. A. (2013). Melioratyvna efektyvnist zastosuvannia kompleksnoi khimichnoi melioratsii na sirykh lisovykh gruntakh Pravoberezhnoho Lisostepu [Meliorative efficiency of application of complex chemical reclamation on gray forest soils of Right-Bank Forest-Steppe]. Scientific papers of Institute of bioenergy crops and sugar beet. 17 (11), 102–105.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).