Дослідження мікрофлори шлунково-кишкового тракту при дисбіотичних порушеннях у дітей різного віку

Автор(и)

  • T. V. Sklyar Oles Honchar Dnipro National University , Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
  • К. V. Lavrentieva Oles Honchar Dnipro National University , Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
  • M. V. Kolokolova Oles Honchar Dnipro National University , Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
  • V. Y. Chornobai Oles Honchar Dnipro National University , Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.05.004

Анотація

У роботі проведено мікробіологічне дослідження вмісту товстого кишечника у дітей різного віку. У 52 із 67 пацієнтів виявлено відхилення у кількісному та/або якісному складі кишкової мікрофлори, із яких 52 % мали дисбіотичні порушення ІІ ступеню, пов’язані з перевищенням титрів золотистого стафілококу та лактозонегативних кишкових паличок, а також із наявністю гемолітичних штамів E. coli. Під час дослідження антибіотикорезистентності виділених штамів S. aureus встановлено, що 60% культур характеризувалися високим рівнем стійкості до ципрофлоксацину та норфлоксацину. Найчутливішими вони виявилися до гентаміцину та ампіциліну (по 80% ізолятів). Показано, що гемолітичні та лактозонегативні штами E. сoli проявили резистентність до норфлоксацину (відповідно 90 і 92 % культур) та ампіциліну (відповідно 60 і 59 % штамів). Найчутливішими вони виявилися до цефтріаксону (відповідно 59 і 82 % ізолятів) та гентаміцину (відповідно 58 і 59% культур). При дослідженні ефективності комплексних комерційних препаратів бактеріофагів «Секстафаг» та «Інтесті-фаг» у відношенні відібраних штамів умовно-патогенних бактерій встановлено, що до них були чутливими відповідно 57 і 65 % ізолятів S. aureus, 81 і 56 % лактозонегативних та 71 і 58 % гемолітичних штамів E. coli.

Ключові слова: S. aureus, E. coli, антибіотикорезистентність, фагочутливість, дисбіоз, шлунково-кишковий тракт

Посилання

Bekhtereva, M. K., & Ivanova V.V. (2014). Place of bacteriophages in the treatment of infectious diseases of the gastrointestinal tract.Consilium Medicum. Pediatrics, 2, 36‒40.

Bondarenko, V. М. (2013). Clinical effect and ways of rational use of therapeutic bacteriophages in median practice. Journal of Infectology, 3, 15‒19.

Bondarenko V. M. (2013). New horizons of bacteriophage therapy. Bulletin of the Orenburg Scientific Center, Ural Branch of the Russian Academy of Sciences (electronic journal), 4, 1‒12.

Geppe N. A., Gorelov A. V., & Dronov I. A. (2008). Problems of antibacterial therapy in intestinal infections in children. Honey. Council, 5, 22‒26.

Ilyenko, L. I., & Kholodova, I. N. (2008). Intestinal dysbacteriosis in children. General medicine, 2, 3–13.

Cutter E., & Sulakvelidze A. (2012). Bacteriophages. Biology and practical application: monograph. Moscow: The Scientific World.

Lyamin, A.V., Botkin E.A., & Zhestkov A.V. (2012). Method for identifying biofilms in medicine: opportunities and prospects. Klin, microbiol. anti-bacteria. Chemother, 1(14), 17‒22.

Tets, G.V., & Aklimenko K. L., (2006). Modern effect of antibiotics and deoxyribonucleases on bacteria. Antibiotics and chemotherapy, 53(51), 3‒6.

Topchiy N.V. (2015). Bacteriophages in the treatment of acute intestinal infections. Mediinsky Council, 8, 74‒81.

Chebotar I.V. (2012). Antibiotic resistance of biofilm bacteria. Wedge. Microbiol. antimicrobial. Chemotherm, 1(14), 51‒58.

Завантаження

Опубліковано

2018-11-06

Номер

№ 5(75) (2018)

Розділ

Біологія, біотехнологія, екологія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).