Селективний вплив маніту на культуру калюсних тканин рижію ярого
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.01.009Ключові слова:
рижій ярий, осмотичний стрес, живильне середовище, маніт, калюс, in vitroАнотація
Рижій ярий – сільськогосподарська культура, що забезпечує отримання цінної сировини в різних грунтово-кліматичних умовах з низькими виробничими затратами. Незважаючи на перспективність рижію ярого, його посівні площі в Україні залишаються незначними. Основний чинник, що стримує збільшення плану вирощування цієї культури, це відсутність високопродуктивних, адаптованих до несприятливих умов вирощування сортів. Залучення біотехнологічних методів до загальної схеми селекційного процесу дає змогу підвищити ефективність створення генотипів рослин з бажаними ознаками.
У статті наведено результати досліджень з вивчення впливу маніту на калюсну тканину рижію ярого. Селективний чинник додавали у різних концентраціях (2, 4, 6, 8, 10, 12 %) до модифікованого живильного середовища за прописом Мурасіге-Скуга. На живильний субстрат висаджували морфогенні мікрокалюси, отримані з експлантів рижію ярого сортів Степовий 1, Клондайк, Перемога та Євро 12. У кінці субкультивування визначали життєздатність мікрокалюсів, інтенсивність проліферації та морфогенні характеристики біоматеріалів.
Встановлено, що залежно від генотипу, концентрація маніту на рівні 8−10 % є оптимальною для добору in vitro посухостійких форм культури. Високою стійкістю до осмотичного стресу характеризуються біоматеріали отримані з сортів Степовий 1 та Перемога. Виділено клітинні лінії рижію ярого з високою стійкістю до осмотичного стресу, що можуть слугувати донорами генів посухостійкості в подальшій селекційній роботі.Посилання
Кomarova, I. B., Rozhkovan, V. V. (2003). Ryzhij – al'ternatyvna olijna kul'tura ta perspektyvy joho vykorystannia [Camelina is an alternative oil-bearing culture and prospects of her development]. Offer. 1, 3–12.
Moskva, I. S. (2016). Stan ta perspektyvy vyroschuvannia ryzhiiu iaroho na pivdni Stepu Ukrainy [The state and prospects of growing сamelina in the south of the Ukrainian steppe]. Bulletin of the agrarian science of the black sea region. 1, 99–109.
Liakh, V. O., Komarova, I. B. (2010). Vmist ta zhyrnokyslotnyj sklad olii ryzhiiu iaroho [The content and fatty acid composition of camelina oil]. Bulletin of the Institute of grain farming. 38, 137–142.
Kalens'ka, S. M., Yunyk, A. V. (2011). Rol' olijnykh kul'tur u vyrishenni enerhetychnoi bezpeky Ukrainy [Oilseeds role in addressing the energy security of Ukraine]. Collection of scientific works of the Institute of bioenergetic plants and sugar beet. 2, 90–96.
Adamenko, T. I. (2014). Ahroklimatychne zonuvannia terytorii Ukrainy z vrakhovanniam zminy klimatu [Agroclimatic zoning of the territory of Ukraine taking into account climate change]. Bila Tserkva: «RIA»BLITS, 16.
Zhuk, O. I. (2011). Formuvannia adaptyvnoi vidpovidi roslyn na defitsyt vody [Formation of adaptive response of plants to water deficiency]. Physiology and biochemistry of cultivated plants, 43/1, 26−37.
Dziubetskyi, B. V., Cherchel, V. Yu. (2019). Adaptyvna selektsiia silskohospodarskykh roslyn [Adaptive selection of agricultural plants]. Dnipro: DU IZK NAAN, 100.
Babikova, A. V., Gorpenchenko, T. Ju., Zhuravlev, Ju. N. (2007). Rastenie kak ob'ekt biotekhnologii [Рlants аs object biotechnology]. Komarov readings. LV, 184–211.
Dubrovna, O. V., Chuhunkova, T. V., Bavol, A. V., Lialko, I. I. (2012). Biotekhnolohichni ta tsytohenetychni osnovy stvorennia roslyn, stiikykh do stresiv: monohrafiia. za red. Morhun, V. V. [Biotechnological and cytogenetic bases of creation of plants resistant to stress: monograph. for ed. Morhun, V. V.]. Кyiv: Lohos, 428.
Generozova, I. P., Maevskaya, S. N., Shugaev, A. G. (2009). Ingibirovanie metabolicheskoj aktivnosti mitohondrij etiolirovannyh prorostkov goroha, podvergnutyh vodnomu stressu [Inhibition of metabolic activity of mitochondria of etiolated pea seedlings exposed to water stress]. Plant physiology. 56/1, 45–52.
Dubrovna, O. V., Morhun, B. V., Bavol, A. V. (2014). Biotekhnolohii pshchenytsi: klitynna selektsiia ta henetychna inzheneriia [Wheat biotechnology: cell selection and genetic engineering]. Кyiv: Lohos, 375.
Butt, A., Ahmed, N., Mubin, M. (2015). Effect of pegand mannitolinduced water stress on regeneration in wheat (Triticum aestivum L.). Pakistan Journal of Agricultural Sciences. 52/4, 1025−1033.
Al'-Holani, H. A., Dolgih, Yu. I. (2007). Opredelenie koncentracii manita dlya ispol'zovaniya v processe kletochnoj selekcii na ustojchivost' k zasuhe u kukuruzy [Determination of manitol concentration for use in cell breeding for drought resistance in maize]. Bulletin of the peoples' friendship university of Russia. 1–2, 38–42.
Pykalo, S. V., Bavol, A. V., Dubrovna, O. V. (2015). Tsytohenetychni osoblyvosti kaliusnykh kultur trytykale ozymoho za dii osmotychnoho stresu [Cytogenetic features of winter triticale crops due to osmotic stress]. Factors of experimental evolution of organisms. 17, 230–235.
Kotsar, M. O., Bekh, N. S. (2013). Monitorynh vydiv miskantusu na posukhostiikist z vykorystanniam biotekhnolohichnykh metodiv [Monitoring of miscanthus species for drought resistance using biotechnological methods]. Collection of scientific works of the Institute of bioenergetic plants and sugar beet. 17, 233–236.
Sidorov, V. A. (1990). Biotekhnologiya rastenij. Kletochnaya selekciya [Plant biotechnology. Cell selection]. Кyiv: Naukova dumka, 280.
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
