Вплив умов годівлі на продуктивність молодняку свиней

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.01.012

Ключові слова:

поросята, свиноматки, годівля, молодняк свиней, жива маса, середньодобові прирости, витрати корму, етологічні показники

Анотація

У статті досліджено вплив умов годівлі поросят-сисунів на їх ріст у подальші періоди вирощування.  Метою науково-господарського досліду передбачалося встановити вплив режиму підсису поросят на підвищення продуктивності лактуючих свиноматок а також  ріст, розвиток, споживання кормів та етіологію і кормову активність поросят як у підсисний період, так і після відлучення їх від свиноматок. З цією метою сформували за принципом аналогів 4 групи свиноматок по три голови у кожній. Через 5 днів після опоросу у кожному гнізді під час підсису залишили по 10 поросят. При цьому враховували живу масу їх при народженні та у  5-добовому віці. Свиноматки контрольної групи годували по 10 порося, тоді як свиноматки  2-, 3- та 4-ї груп відповідно по 20, 30 та 40 поросят.

Після досягнення поросятами 5-добового віку режим підсису за винятком тварин контрольної групи штучно регулювали. Для цього свиноматок виганяли на час, передбачений схемою досліду на вигульний майданчик, де вони одержували згідно норм годівлі стандартний комбікорм.

Поросята-сисуни, перебуваючи у місці, відведеному для їх підгодівлі, одержували коров’яче молоко і відвійки, а також мали вільний доступ до комбікормів  відповідно до віку.

У результаті проведених досліджень встановлено, що зменшення кількості підсисів за добу до 8-24 разів порівняно із вирощуванням поросят з вільним доступом до матки зумовлює більше поїдання комбікорму у підсисний і подальші періоди вирощування свиней. При цьому у молодняку свиней, який раніше адаптувався до споживання комбікорму під час підсисного періоду і мав регульований підсис у подальшому відбувається збільшення живої маси, середньодобових приростів, маси та обʼєму шлунку та підвищення показників їх продуктивності. Доведено, що умови регульованого підсису суттєво впливають на кратність і термін споживання поросятами материнського молока.

Посилання

Ivanov V. O., Voloshhuk V. M. (2009) Biologiya svynej. Kyiv: NICНLAVА, S. 304.

Pohodnya G.S. (1990) Teoriya i praktika vosproizvodstva i vyiraschivaniya sviney. M.: Agropromizdat, 271 s.

Gryshchenko S.M. (2017) Etolohiia svynei za riznykh umov utrymannia. Naukovi dopovidi NUBiP Ukrainy. № 3 (67). http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/dopovidi2017.03.018.

Noynaber M. (2010) Sovremennoe svinovodstvo. Aktualnyie stati iz nemetskogo spetsializirovannogo zhurnala. Fastov: Yunivest Media, S. 112.

Durst, L., Vittman, M. (2003) Kormlenie selskohozyaystvennyih zhivotnyih. Per. s nem. pod red. I. I. Ibatullina, G. V. Provatorova. Vinnytsia: The New Book, S. 384.

Kvasnitskiy A.V. (1951) Fiziologiya pischevareniya u sviney. M.: Selhozgiz, S. 231.

Velikzhanin V. I. (1975) Metodicheskie rekomendatsii po izucheniyu povedeniya selskohozyaystvennyih zhivotnyih. Leningrad: VNIIRGZН, S. 84.

Venediktova T. N., Kolobova, P. G., Pushkarskiy, V. G. (1978) Chto myi znaem o povedenii zhivotnyih. Moscow: Kolos, S. 175.

Plokhynskyi N. A. (1969). Rukovodstvo po byometryy dlia zootekhnykov. M. Kolos, S. 246.

Завантаження

Опубліковано

2022-02-28

Номер

Розділ

Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва