Дослідження повітрообміну в квартирі на основі експериментального визначення масопереносу СО2
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya3(67).2023.028Анотація
Дослідження кратності повітрообміну в житлових будівлях є важливим з точки зору забезпечення умов мікроклімату в приміщенні для мешканців, а також забезпечення відповідного рівня енергоефективності. Метою цього дослідження є експериментальне визначення концентрації CO2 у типовій квартирі за допомогою стаціонарних датчиків CO2 та повітрообміну на основі масових балансів. Об'єктом дослідження є однокімнатна квартира в гуртожитку сімейного типу в м. Києві. У гуртожитку функціонує канальна природна вентиляція. У рамках дослідження проводилися фактичні та експериментальні заміри концентрації вуглекислого газу в приміщеннях житлової кімнати, кухні, коридору квартири та у вентиляційному каналі, що виходить на кухню. Експериментальні дослідницькі умови були створені шляхом штучного нагнітання вуглекислого газу. За результатами досліджень кратність повітрообміну в квартирі була на рівні 0,74 год-1 для житлової кімнати, 0,66-0,81 год-1 для коридору, 3,4 год-1 для приміщення кухні, за умов, коли припливне повітря надходить через вікна і вхідні двері. Результати дослідження можуть бути використані для розробки енергоефективних стратегій підвищення якості повітря в житлових приміщеннях.
Ключові слова: повітрообмін, концентрація вуглекислого газу, масоперенос, умови мікроклімату
Посилання
Hou, J., Zhang, Y., Sun, Y., Wang, P., Zhang, Q., Kong, X., Sundell, J. (2017). Air change rates in residential buildings in Tianjin. Procedia Engineering, 205, 2254–2258. https://doi.org/10.1016/j.proeng.2017.10.069
You, Y., Niu, C., Zhou, J., Liu, Y., Bai, Z., Zhang, J., He, F., Zhang, N. (2012). Measurement of air exchange rates in different indoor environments using continuous CO2 sensors. Journal of Environmental Sciences, 24(4), 657–664. https://doi.org/10.1016/S1001-0742(11)60812-7
Belmonte, J., Barbosa, R., Almeida, M. G. (2019). CO2 concentrations in a multifamily building in Porto, Portugal: Occupants' exposure and differential performance of mechanical ventilation control strategies. Journal of Building Engineering, 23, 114–126. https://doi.org/10.1016/j.jobe.2019.01.008
Johnson, T., Myers, J., Kelly, T. (2004). A pilot study using scripted ventilation conditions to identify key factors affecting indoor pollutant concentration and air exchange rate in a residence. Journal of Exposure Science & Environmental Epidemiology, 14, 1–22. https://doi.org/10.1038/sj.jea.7500294
Shi, S., Chen, C., Zhao, B. (2015). Air infiltration rate distributions of residences in Beijing. Building and Environment, 92, 528–537. https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2015.05.027
Deshko, V., Bilous, I., Sukhodub, I., Yatsenko, O. (2021). Evaluation of energy use for heating in residential building under the influence of air exchange modes. Journal of Building Engineering, 42, Stattia 103020. https://doi.org/10.1016/j.jobe.2021.103020
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).