Дослідження енергетичної ефективністі процесу анаеробної ферментації тваринницких відходів
DOI:
https://doi.org/10.31548/Анотація
Аналіз проблеми енергозабезпечення аграрного виробництва показує, що існуючі у сфері труднощі обумовлені порушенням людиною біологічного закону біоенергетичної направленості живих систем, згідно з яким всі складові живої природи енергоекономні.
У той же час, ефект, який до теперішнього часу забезпечувався за рахунок використання певної кількості енергоносіїв, може бути отриманий і при меншій їх кількості, якщо при цьому здійснюються додаткові заходи щодо економії енергії та використовуючи нетрадиційні джерела енергії.
У зв’язку з вичерпанням запасів викопного палива і постійним поглибленням енергетичної та екологічної кризи значна увага приділяється поновлюваним і нетрадиційним джерелам енергії. Проте, незважаючи на те, що сама по собі ця енергія безкоштовна, обладнання, необхідне для утилізації та перетворення, коштує досить дорого. Головна перевага відновлюваних та нетрадиційних видів енергії - невичерпність останньої.
Той факт, що сільськогосподарські тварини погано засвоюють енергію рослинних кормів, і що більше половини цієї енергії використовується непродуктивно, дозволяє розглядати гній і послід не тільки як цінну сировину для органічних добрив і білкову добавку в корм тваринам, але і як потужне відновлюване джерело енергії в сільськогосподарському виробництві. Як теплоенергетична сировина гній тварин може використовуватись для виробітку горючого газу, який на 2/3 складається з метану - одного з найбільш цінних і висококалорійних видів палива. І хоча сучасні технологічні схеми з виробництва біогазу за економічними показниками ще поступаються традиційним природним джерелам, у більшості зарубіжних країн діє значна кількість біогазових установок, які забезпечують до 20-40 % потреб в енергії в сільському господарстві.
Ефективним способом утилізації тваринницьких є анаеробна ферментація в біогазових установках. При ферментації екскременти тварин значною мірою знезаражуються, гине патогенна мікрофлора, втрачає схожість насіння бур’янів і крім того, виділяється біогаз, утилізація якого дозволяє отримати додаткову енергію. Цей шлях утилізації гною за умов поступового виснаження і здороження традиційних джерел набуває особливого значення. Оскільки зброджування здійснюється в закритих спорудах, повністю ізольованих від оточуючого середовища, усувається можливість поширення інфекцій і газів з неприємним запахом та попадання необробленого гною в грунт, грунтові і підземні води. У результаті розкладання органічних речовин у збродженому продукті збільшується доля біогенних елементів, більша їх частина переходить в легкозасвоювані рослинами мінеральні речовини, а втрати азоту не перевищують 3-5 %.
Для визначення характеру газовиділення, глибини мінералізації органічної речовини залежно від режимно-конструктивних параметрів, а також з метою розробки на основі отриманих залежностей технологічних схем анаеробної обробки та утилізації відходів тваринницьких підприємств розроблена експериментальна установка.
Ключові слова: тваринницькі відходи, анаеробна ферментація, енергетична ефективність
Посилання
1. Blyum. J. B., Geletuha, G. G. (2010). Novitni tehnologii bioenergokonversii: monografiya [Latest bioenergy conversion technologies]. Kyiv: Agrar Media Grup, 326.
2. Chmil, A. I. (2015). Enerhetychna efektyvnist i ekolohichna bezpeka zamknutykh ekoloho-biotekhnichnykh system v tvarynnytstvi [Energy efficiency and environmental safety of closed ecological and biotechnical systems in animal husbandry]. Kyiv: TsK «Komprynt», 163.
3. Chmil, A. I. (2015). Doslidshennya energetichnoi doskonalosti biotehnichnih system u tvarinnosti [Research into the energy efficiency of biotechnical systems in animal husbandry]. Naukoviy visnik NUBiP Ukraini, 209 (2), 58-63.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).