Експериментальне дослідження тепло- та масопереносу в твердих дисперсних матеріалах при пародепресійному сушінні
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya4(80).2025.121Анотація
Інтенсивність протікання технологічних процесів за участі дисперсних матеріалів найчастіше лімітується саме швидкістю внутрішнього перенесення маси, Пародепресійний метод сушіння, розроблений науковцями ІТТФ НАН України, дозволяє інтенсифікувати внутрішній влагоперенос і створюює, таким чином, передумови для прискорення процесу сушіння.
Процес пародепресійного сушіння детально розглянутий в літературі для випадку сушіння катилірно-пористого тіла – листової штукатурки.
Мета дослідження – розглянути вплив паропроникної оболонки на інтенсифікацію внутрішнього масопереносу при сушінні катилірно-пористого колоїдного тіла – віскозного волокна.
В експериментальних дослідженнях були використані звичайні трикотажні оболонки та оболонки з підвищеною щільністю, а також сукняні та паперові оболонки. Зафіксовано відсутність чітко вираженого періоду постійної швидкості сушіння, що свідчить про низьку інтенсивність перенесення вологи в матеріалі. Найбільші значення швидкості сушіння досягаються при застосуванні одинарної трикотажної оболонки, найнижчі – при зневодненні волокна в сукняній оболонці.
Отримані експериментальні дані можуть бути використані для розробки ефективних методів управління процесами сушіння твердих дисперсних тіл.
Ключові слова: пародепресійне сушіння, тверді дисперсні тіла, паропроникна оболонка, швидкість сушіння
Посилання
1.Tkachenko, S. Y., Spivak, O. Yu. (2007). Sushylni protsesy ta ustanovky. [Drying processes and installations]. Vinnytsia: NTU, 76.
2. Tertyshnyi, O.O., Pivovarov, O.A., Koshulko, V.S. (2024). Hidromekhanichni protsesy ta obladnannia v kharchovykh vyrobnytstvakh [Hydromechanical processes and equipment in food production]. Dnipro: DDAEU, 364.
3. Shelimanov, V.O., Shelimanova, O.V. (2017). Osoblyvosti sushinnia materialiv u produvnomu shari [Features of drying materials in a blown bed]. Kyiv: KOMPRYNT, 116.
4. Shelimanova, O.V., Tkachenko, V.R. (2019). Intensyfikatsiia vnutrishnoho teplomasoperenosa pry pererobtsi syrovyny roslynnoho pokhodzhennia [Іntensification of internal heat and mass transfer during the processing of plant-based raw materials]. Enerhetyka i avtomatyka, 5, 97-106.
5. Poverkhnevo-aktyvni rechovyny [Surfactants]. Available at: https://novohim.com.ua/povero-aktivnye-veshhestva-chto-eto-i-kakie-pav-byvayut-2/?srsltid=AfmBOopsULoXM6G7HCTl_NAcn9xw9ioVtyNu1tqFTSkwQDanXujrd2pS
6. Kremnov, O.O,, Piievskyi, I.M. (1989).Teplomasoobminni protsesy u vyrobnytstvi hipsovykh ta hipsobetonnykh budivelnykh materialiv [Heat and mass transfer processes in the production of gypsum and gypsum concrete building materials]. Kyiv: Nauk. dumka, 189.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Енергетика і автоматика
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
