Ультрафіолетова установка для опромінення тварин з автоматичним керуванням
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2020.06.128Анотація
Анотація. Сучасні технології виробництва продукції тваринництва передбачають тривале утримання молодняку тварин у закритих приміщеннях із штучним мікрокліматом. Тобто, передбачається підтримання в необхідних межах температури, вологості, загазованості, рівня освітлення, тощо. Зокрема, для компенсації сонячного випромінювання застосовують ультрафіолетові (УФ) опромінювальні установки.
Основним критерієм УФ опромінювання є доза, яка для кожного виду і віку тварин індивідуальна. Отримана кількість опромінювання залежить від типу і потужності джерела випромінювання, висоти підвісу, тривалості процесу опромінювання. Тому, існуючі рухомі УФ опромінювальні установки для ефективної роботи потребують модернізації.
Мета дослідження - розробка УФ опромінювальної установки для приміщення з утриманням свиней різного віку та ваги в боксах з можливістю автоматичного забезпечення необхідної дози.
Авторами з метою підвищення точності дотримання рекомендованої дози УФ опромінення застосувати відеокамеру та пристрій із програмним забезпеченням, який реалізує ефект «розпізнання образів» та автоматичне керування установкою при її руху над тваринами, які утримуються різними віковими групами в боксах.
Проведені експериментальні дослідження показали, що в дослідних групах свиней, де здійснювалося опромінювання із застосуванням розробленого блоку автоматичного керування УФ установкою, набір живої ваги у поросят був на 20-25 % більше, ніж у контрольній групі.
Ключові слова: ультрафіолетове випромінювання, опромінювальні установки, світловий мікроклімат, ерітемне випромінювання, молодняк тварин, автоматичне керування, розпізнання образів
Посилання
Gadzala, Ya. M., Bashchenko, M. I., Zhuka, V. M., Lupenka, Yu. O. (2016). Strategiya rozvitku silskogospodarskogo virobnitstva v Ukrayini na period do 2025 roku [Strategy for the development of agricultural production in Ukraine until 2025] Kyiv: Agrar. Nauka, 216.
Baschenka, M. I. (2017). Tvarinnitstvo Ukrayini: stan, problemi, shlyahi rozvitku (1991-2017-2030 rr.) [Livestock of Ukraine: state, problems, ways of development (1991-2017-2030)]. Kyiv: Agrar. Nauka, 160.
Listov, P. I. (1974). Primenenie elektricheskoy energii v selskohozyaystvennom proizvodstve [Application of electric energy in agricultural production]. Moscow: Kolos.
Samoylova, K. A. (1997). Deystvie ultrafioletovoy radiatsii na kletku [The effect of ultraviolet radiation on the cell]. Moscow: Interstil,106.
Smit, K., Heneuot, F. (1992). Molekulyarnaya fotobiologiya [Molecular photobiology]. Moscow: Prosveschenie, 97.
Meyer, A., Zeytts, E. (1982). Ultrafioletovoe izluchenie [Ultraviolet radiation], Moscow: Nauka, 63.
Zaydis, A. N., Shreyder, E. Ya. (1987). Spektroskopiya vakuumnogo ultrafioleta [Spectroscopy of vacuum ultraviolet]. Moscow: Agropromizdat, 52.
Zhilinskiy, Yu. M. (1982), Elektricheskoe osveschenie i obluchenie [Electric lighting and irradiation]. Moscow: Rosselhozizdat, 458.
Levin, K. L. (1990), Fiziologiya i patologiya vosproizvodstva sviney [Physiology and pathology of pig reproduction]. Moscow: Rosagropromizdat, 256.
Ayzenberg, Yu. B. (1983), Spravochnaya kniga po svetotehnike [Reference book on lighting]. Moscow: Energoatomizdat, 472.
Lyamtsov, A. K., Tischenko, G. A. (1983). Elektroosvetitelnyie i obluchatelnyie ustanovki [Electric lighting and irradiation installations]. Moscow: Kolos, 224.
Kozinskiy, V. A. (1991), Elektricheskoe osveschenie i obluchenie [Electric lighting and irradiation]. Moscow: Agropromizdat 239.
Kushlik, R. V., Yakovlev, V. F., Kutsenko, Yu. M., Lisichenko, M. L. (2016), Elektrichne osvitlennya ta oprominennya [Electric lighting and irradiation: textbook. way. for higher students. textbook lock]. Kharkiv: Planeta-print, 332.
UV Photodide-Roithher Lasertechnik. URL: www.roithner-laser.com/pd_html.
Semenov, O. O., Lysychenko, M. L., Megel, Yu. E., Handola, Yu. M. (2017). Ustanovka dlya ultrafioletovogo oprominyuvannya tvarin [Installation for ultraviolet irradiation of animals]. Kharkiv, Ukraine, Pat. № 124251.
Semenov, O. O., Lysychenko, M. L. (2018). Energy efficient mobile ultraviolet installation in a pigsty. Mater. II Mizhn. nauk. tehn. konf. "Aktualni problemi avtomatiki ta priladobuduvannya" [Mater. II International science. tech. conf. "Actual problems of automation and instrument making"]. Kharkiv, Ukraine, December 6-7, 95-96.
Semenov, O. O., Lysychenko, M. L. (2020). Energy-saving ultraviolet installation for irradiation of young animals. Mater. ІX Mіzhn. nauk.-tekhn. konf. "Problemi suchasnoy energetiki і avtomatiki (teorіya, praktika, іstorіya, osvіta)" [Mater. IX International scientific and technical conf. "Problems of modern energy and automation (theory, practice, history, education)"]. Kyiv, Ukraine, May 19-22, 123-125.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
