Інтелектуальна система керування процесами моніторингу, збирання та переробки біомаси для отримання біометану і високоякісних добрив
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2021.01.050Анотація
Анотація. Розглядаються методологічні питання та підхід щодо побудови й організації функціонування інтелектуальної системи керування процесами моніторингу, збирання та переробки біомаси в біогазових установках. За допомогою запропонованої системи вирішуються такі задачі: моніторинг біомаси на основі застосування космічних та безпілотних літальних апаратів, планування збиральних робіт та синтез маршрутів руху безпілотних комбайнів, управління режимами переробки біомаси в біогазових комплексах. За допомогою датчиків космічних апаратів та спеціального програмного забезпечення визначаються обсяги біомаси для прогнозування рівня завантаження рослинною сировиною біогазових установок. Крім того, на цьому етапі визначаються прогнозовані економічні показники збиральної кампанії та отриманий прибуток агрофірми від продажу біометану та високоякісних добрив. На другому етапі перед початком збирання біомаси за допомогою датчиків безпілотних літальних апаратів та спеціального програмного забезпечення здійснюється уточнення обсягів та щільності біомаси на кожній ділянці поля, а також координати пасивних (стаціонарних перешкод) з метою синтезу компромісно-оптимальних траєкторій руху та швидкості пересування безпілотних збиральних комбайнів. На третьому етапі забезпечується пелетування біомаси для її подальшого зберігання та перетворення в біометан.
Ключові слова: біомаса, біогазові установки, органічна сировина, біометан, інтелектуальна система керування
Посилання
Saleem, S., Bais, A., Sablatnig, R. (2016). Towards feature points based image matching between satellite imagery and aerial photographs of agriculture land. Computers and Electronics in Agriculture, 126, 12-20.
https://doi.org/10.1016/j.compag.2016.05.005
Torres-Sanchez, J., Lopez-Granados, F., Pena, J.M.. (2015). An automatic object-based method for optimal thre sholding in UAV images: Application for vegetation detection in herbaceous crops. Computers and Electronics in Agriculture, 114, 43-52.
https://doi.org/10.1016/j.compag.2015.03.019
Lumelsky, V. (2006). Sensing, intelligence motion. Wiley-Interscience, 456.
https://doi.org/10.1002/0471738204
Siegwart, R. (2004). Introduction to Autonomous Mobile Robots Press, 336.
Hamuda, Е., Glavin, M., Jones, E. (2016). A survey of image processing techniques for plant extraction and segmentation in the field. Computers and Electronics in Agriculture, 125, 184-199.
https://doi.org/10.1016/j.compag.2016.04.024
Mezhuyev, V., Gunchenko, Y., Shvorov, S., Chyrchenko, D. (2020). A method for planning the routes of harvesting equipment using unmanned aerial vehicles. Intelligent Automation and Soft Computing, 26(1), 121-132.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
