Термомодернізація школи та зміна рівня теплового комфорту
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2021.03.062Анотація
У роботі висвітлено актуальне питання забезпечення належного рівня теплового комфорту та зниження енергоспоживання громадськими будівлями. Термомодернізація у свою чергу дозволяє підвищити рівень теплового комфорту, що не враховується та не оцінюється на практиці, хоча відповідні стандарти щодо комфортних умов та категорії будівлі щодо забезпечення комфорту введені в дію в Україні.
Метою дослідження є аналіз впливу термомодернізації на рівень енергоспоживання та теплового комфорту.
У роботі проаналізовано зміну рівня комфорту до та після темомодернізації, визначено категорію будівлі щодо забезпечення комфортних умов, представлено зміну середньої радіаційної температури огороджень, як одного з основних факторів зміни PMV у даних умовах. Встановлено, що PMV змінюється від -0,7 у холодні місяці до 0,2 у міжсезоння. Зміна термічного опору огороджень дозволяє підвищити PMV, а отже покращити тепловідчуття людини приблизно на 0,1. Для стіни Пд орієнтації характерні більші коливання PMV, що обумовлено надходженням сонячної радіації і як наслідок зростання середньої радіаційної температури приміщення. Проаналізовано зміну значення енергопотреби, визначено клас енергоефективності та категорію щодо забезпечення комфортних умов. Таких підхід на прикладі реальної будівлі є прикладом для проведення енергоаудитів та сертифікації з урахуванням показників комфорту.
Ключові слова: енергопотреба, тепловий комфорт, PMV, термомодернізація, середня радіаційна температураПосилання
Deshko, V. I.; Buiak, N. A., Bilous, I. Iu. (2015). Vybir teplovoho zakhystu ta dzherela tepla iz vrakhuvanniam komfortnykh umov u budivli. [Choice of thermal protection and heat source taking into account comfortable conditions in the building]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohii ta dyzainu. Seriia: Tekhnichni nauky, 5, 71-80.
Deshko, V. I.; Buyak, N. A., Sukhodub, I. O. (2018). Influence of subjective and objective thermal comfort parameters on building primary fuel energy consumption. International Journal of Engineering and Technology (UAE), 7.4.3, 383-386.
https://doi.org/10.14419/ijet.v7i4.3.19838
Hurnik, Maria; Specjal, Aleksandra; Popiolek, Zbigniew, Kierat, Wojciech (2017). Assessment of single-family house thermal renovation based on comprehensive on-site diagnostics. Energy and Buildings, S0378778817322545-. doi:10.1016/j.enbuild.2017.09.069
https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2017.09.069
Dylewski, Robert; Adamczyk, Janusz (2012). Economic and ecological indicators for thermal insulating building investments. Energy and Buildings, 54, 88-95. doi:10.1016/j.enbuild.2012.07.021
https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2012.07.021
Rodrigues, Carla; Freire, Fausto (2017). Building retrofit addressing occupancy: An integrated cost and environmental life-cycle analysis. Energy and Buildings, 140, 388-398. doi:10.1016/j.enbuild.2017.01.084.
https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2017.01.084
Javid, Atiye Soleimani; Aramoun, Fereshteh; Bararzadeh, Masoomeh; Avami, Akram (2019). Multi objective planning for sustainable retrofit of educational buildings. Journal of Building Engineering, 100759. doi:10.1016/j.jobe.2019.100759
https://doi.org/10.1016/j.jobe.2019.100759
Park, Ji Hun; Yun, Beom Yeol; Chang, Seong Jin; Wi, Seunghwan; Jeon, Jisoo; Kim, Sumin (2020). Impact of a passive retrofit shading system on educational building to improve thermal comfort and energy consumption. Energy and Buildings, 109930. doi:10.1016/j.enbuild.2020.109930
https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2020.109930
Streicher, Kai Nino; Mennel, Stefan; Chambers, Jonathan; Parra, David; Patel, Martin K. (2020). Cost-effectiveness of large-scale deep energy retrofit packages for residential buildings under different economic assessment approaches. Energy and Buildings, 109870. doi:10.1016/j.enbuild.2020.109870
https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2020.109870
Fanger, P. (1973). Assessment of man's thermal comfort in practice. British Journal of Industrial Medicine, 30, 313-324.
https://doi.org/10.1136/oem.30.4.313
Moran, P.; O'Connell, J.; Goggins, J (2020). Sustainable energy efficiency retrofits as residenial buildings move towards nearly zero energy building (NZEB) standards. Energy and Buildings, 109816. doi:10.1016/j.enbuild.2020.109816 .
https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2020.109816
Dinesh K.; Hom, B; Genku, Kayo, Masanori S. (2021). Study on wintry comfort temperature and thermal improvement of houses in cold, temperate, and subtropical regions of Nepal. Building and Environment.
Dovjak, M.; Shukuya, M, Krainer, A. (2015). Connective thinking of building envelope - Human body exergy analysis. International Journal of Heat and Mass transfer, 90, 1015-1025.
https://doi.org/10.1016/j.ijheatmasstransfer.2015.07.021
Sayadi S. (2020). Dynamic Exergy-Based Methods for Improving the Operation of Building Energy Systems.
https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.118277
Choi, W.; Ryozo O. & Masanori S. (2020). Unsteady-state exergetic performance comparison of externally and internally insulated building envelopes. International Journal of Heat and Mass Transfer, 163: 120414.
https://doi.org/10.1016/j.ijheatmasstransfer.2020.120414
de Dear, R., et al. (2020). A review of adaptive thermal comfort research since 1998." Energy and Buildings, 214: 109893.
https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2020.109893
Vellei, Marika, et al. (2017). The influence of relative humidity on adaptive thermal comfort. Building and Environment, 124, 171-185.
https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2017.08.005
Rijal, Hom B., et al. (2020). Development of an adaptive thermal comfort model for energy-saving building design in Japan. Architectural Science Review, 1-14.
https://doi.org/10.1080/00038628.2020.1747045
Hellwig, Runa T., et al. (2019). A framework for adopting adaptive thermal comfort principles in design and operation of buildings. Energy and Buildings, 205: 109476.
https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2019.109476
Prek, M., Vincenc B. (2017). Comparison between Fanger's thermal comfort model and human exergy loss. Energy, 138, 228-237.
https://doi.org/10.1016/j.energy.2017.07.045
Turhan, C., Gulden G. (2019). The relation between thermal comfort and human-body exergy consumption in a temperate climate zone. Energy and Buildings, 205, 109548.
https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2019.109548
Shukuya, M. (2018). Exergetic aspect of human thermal comfort and adaptation. Sustainable Houses and Living in the Hot-Humid Climates of Asia. Springer, Singapore, 123-129.
https://doi.org/10.1007/978-981-10-8465-2_12
Deshko, V., Buyak, N., Voloshchuk, V. (2019). Reference state for the evaluation of energy efficiency of the system "heat source-human-building envelope". ECOS 2019-Proceedings of the 32nd International Conference on Efficiency, Cost, Optimization, Simulation and Environmental Impact of Energy Systems, 2287-2300
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
