Переклад медіа контенту під час воєнного стану
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog14(4).2023.07Анотація
Ця стаття присвячена дослідженню проблеми перекладу медіа контенту під час воєнного стану. Проаналізовано важливість медіа як інформаційного ресурсу в сучасному світі і розглядає, як воєнний конфлікт впливає на спосіб подачі інформації. Стаття також розглядає етичні питання, пов'язані з перекладом медіа контенту в умовах конфлікту, і надає приклади практичних стратегій для забезпечення об'єктивності та точності інформації. Дослідження показує, що якісний переклад медіа контенту важливий для збереження об'єктивності та довіри до медіа в умовах кризових ситуацій. В статті розглянуто важливість контексту у перекладі медіа контенту під час воєнного стану. Переклад не лише має передавати точну інформацію, але й ураховувати чутливі аспекти та культурні особливості, які можуть впливати на сприйняття аудиторією. Додатково, висвітлено, як переклад може впливати на формування громадської думки та стереотипів під час воєнного конфлікту, що робить його важливим аспектом інформаційного простору.
Особливу увагу приділено питанням культурного еквіваленту у перекладі, оскільки терміни та вирази можуть мати різний зміст у різних культурах. У статті визначено виклики, з якими стикаються перекладачі у зусиллях зберегти ефективність та адекватність перекладу в умовах воєнного конфлікту.
Крім того, стаття розглядає роль технологій у поліпшенні процесу перекладу медіа контенту та забезпеченні швидкості та точності у надзвичайних обставинах. Аналізуючи використання машинного перекладу та інших інновацій, проаналізовано як ці засоби можуть сприяти підтримці об'єктивності та достовірності інформації.
Загалом, поставлено за мету висвітлити комплексність завдань перекладу медіа контенту під час воєнного стану та зробити внесок у вдосконалення методів, які дозволяють забезпечити найвищий ступінь об'єктивності та точності в умовах надзвичайних ситуацій.
Посилання
Balanik, I. D., & Bialyk, V. D. (2022). Trudnoshchi ta sposoby perekladu suspilno-politychnykh realii [Difficulties and methods of translating socio-political realities]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Sotsialni komunikatsii, (2), 11-15.
Goodmanyan, A. G., & Kondratieva, O. V. (2022). Aktualni pytannia perekladoznavstva: kurs lektsii [Topical issues of translation studies: a lecture course]. Kyiv: NAU.
Gurenko, N. V. (2022). Spetsyfika perekladu suspilno-politychnykh realii [Specifics of translating socio-political realities]. Visnyk SumDU. Seriia Filolohiia, 1(2), 91–95.
Krushelnytska, O. V. (2019). Metodolohiia ta orhanizatsiia naukovykh doslidzhen: navchalnyi posibnyk [Methodology and organization of scientific research: a textbook]. Kyiv: Kondor.
Selivanova, O. O. (2018). Suchasna linhvistyka: napriamy ta problemy [Modern linguistics: directions and issues]. Poltava: Dovkilla-K.
Shevchenko, L., & Sizonov, D. (2021). Teoriia medialinhvistyky [Theory of medialinguistics]. Kyiv: VPTs "Kyivskyi universytet."
Eroms, H.-W. (2014). Fraktale Texte. Selbstähnliche Texte als Bausteine. In P. Bassola et al. (Eds.), Zugänge zum Text (pp. 101–126). Frankfurt a.M.: Lang.
Esser, F., Schwabe, Ch., & Wilke, J. (n.d.). Metaberichterstattung im Krieg. Medien & Kommunikationswissenschaft, 53, 314–332.
Fix, U. (2011). Fraktale Narration. Eine semiotisch-textlinguistische Analyse. In Medientheorien und Multimedialität. Ein TV-Werbespot – Sieben methodische Beschreibungsansätze (pp. 70–87). Köln: Herbert von Halem.
Flückiger, P. (n.d.). Die Luft im Süden wird dünner: Ukrainische Armee schneidet russischen Nachschub bei besetzter Stadt Cherson ab. Retrieved from https://www.tagblatt.ch/international/ukraine-krieg-die-luft-im-sueden-wird-duenner-die-ukrainische-armee-schneidet-den-russischen-nachschub-bei-der-besetzten-stadt-cherson-ab-ld.2322760
Freund, N. (n.d.). Festgefahren nach Plan. Retrieved from https://www.sueddeutsche.de/politik/ukraine-russland-1.5632494
Getreideabkommen: Russland räumt Angriff auf den Hafen von Odessa ein. (n.d.). Retrieved from https://www.zeit.de/politik/ausland/2022-07/odessa-angriff-russland-getreide?mj_campaign=nl_ref&mj_content=zeitde_text_link_x&mj_medium=nl&mj_source=int_zonaudev_Was%20jetzt%3F
Jessen, J. (n.d.). Ukraine-Krieg: Die Front rückt näher – Warum viele bleiben. Westdeutsche Allgemeine Zeitung. Retrieved from https://www.waz.de/politik/ukraine-krieg-front-einwohner-flucht-versorgung-id236045389.html
Materynska, O. (2021). Anthropozentrische Darstellung und Rezeption des Krieges im Deutschen und Ukrainischen. In Conference Proceedings of Liepāja University "The Word: Aspects of Research", 25, 323–332. Retrieved from https://dom.lndb.lv/data/obj/966091.html
Sprenger, G. (2019). Die konstitutiven Widersprüche der Gabe. Paideuma: Mitteilungen zur Kulturkunde, 65, 139-156.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
