Проблема мови в сучасних білоруських антиутопіях

Анотація

Анотація. У статті проаналізовано романи сучасних білоруських письменників «Мова» (2014) В. Марціновіча та «Дзень Святога Патрыка» (2017) Г. Севяринец. З’ясовано, що структурним стрижнем обох романів, їх центральною темою і основою художнього конфлікту є проблема статусу білоруської мови у суспільстві та її перспективи. Ця проблема є актуальною в сучасному білоруському соціумі і порушується в численних художніх творах, у публіцистичному та науковому дискурсі (В. Акудовіч, П. Васюченка, Г. Севяринец, А. Бахаревіч та ін.). Обгрунтовано використання авторами як реалістичної стилістики, так і методу фантастичного припущення. Саме цей метод визначає жанрову природу та соціально-критичну проблематику обох творів (роман-попередження). Проаналізовано наративні прийоми, особливості побудови конфлікту та системи образів у романах. Реалізація похмурих прогнозів письменників про смерть білоруської мови як неминучий фінал тривалої маргіналізації її статусу відбуваєтся за рахунок негативних фантастичних сюжетів. Автори інтерпретують проблему на індивідуальному рівні – протагоністи і їх шлях до мови / стосунки з мовою, та універсальному – мова як чинник існування нації, мова як маркер ідентичності, втрата історичної пам'яті / втрата мови / втрата держави. Виокремлюються також авторські стратегії подолання кризової ситуації, пов’язаної з особливостями функціонування білоруської мови в сучасній Білорусі. Г. Севяринец пропагує мову і літературу як безцінний скарб і надбання предків, яке слід ретельно зберігати, вивчати, плекати і примножувати. Натомість В. Марціновіч відкидає класичні концепції нації та мови, позиціонує написані білоруською мовою художні твори як джерело задоволення, «кайфу» (мова як заборонений наркотик), поки що цілком доступне мешканцям незалежної Білорусі.

Дослідження є спробою привернути увагу до важливих процесів, які сьогодні відбуваються у білоруській літературі та білоруському суспільстві, однак залишає перспективи для подальшого всебічного поетологічного, етно- і соціолінгвістичного аналізу цих текстів.