Oсновні підходи до визначення поняття метакомунікації в лінгвістиці
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog0(292).2018.074%20-%2079Анотація
. Аналітичний огляд наукової літератури показав, що явище метакомунікації привернуло увагу дослідників ще до появи цього терміна в лінгвістиці. На основі критичного аналізу наукової літератури ми виділили чотири базових підходи до визначення феномена метакомунікації, розглянули різні дефініції цього терміна і прийняли широке розуміння метакомунікації як комунікації, що супроводжує комунікацію. Було досліджено низку термінів, що починаються з префікса «мета-», і виділено поняття, які становлять категоріальний апарат метакомунікації. Було встановлено, що завдяки своїм властивостям метакомунікація займає важливе місце у соціальній взаємодії. Розглядалося співвідношення метакомунікації з такими поняттями, як метадискурс і метатекст. Інтерактивний характер дискурсу дозволяє інтерпретувати метадискурс і метакомунікацію як явища, які відбуваються в одному соціальному контексті, одній комунікативній ситуації. Розглядаючи текст як статичне утворення, що виникає внаслідок мовленнєвої взаємодії, ми вважаємо за доцільне співвіднести його з метамовою. Перспективами нашого дослідження можуть бути узагальнення практичного матеріалу, вивчення функції регуляції емоційної тональності спілкування за допомогою метакомунікативних висловлень в англомовному мас-медійному дискурсі.
Посилання
Bateson, G. (1972). Steps to an ecology of mind. London, Jason Aronson Inc., 520.
Chkhetiani, T. D. (1987). Lingvisticheskie aspekty faticheskoy metakommunikatsii (na materiale angliyskogo yazyka) [Linguistic aspects of phatic metacommunication (a study of the English language)]. Candidate’s thesis. Kiev, 203 [in Russian].
Goffman, E. (2009). Relations in public: microstudies of the public order. New Jersey, Transaction publishers, 396.
Grabovska, I. V. (2014). Metakomunikatyvni pytannia v suchasnomu anglomovnomu dialogichnomu dyskursi: semantyka i pragmatyka [Metacommunicative questions in modern English dialogic discourse: semantics and pragmatics]. Candidate’s thesis. Kyiv, KNLU, 223 [in Ukrainian].
Jacobson, R. (1960). Linguistics and poetics. Style in Language. Cambridge, MIT Press, 24.
Lutzky, U. (2012). Discourse markers in early modern English. Amsterdam, Benjamins, 293.
Pocheptsov, G. G. (1981). Faticheskaya kommunikatsiya [Phatic communication]. Semantika i pragmatika sintaksicheskikh edinstv [Semantics and pragmatics of syntactic units]. Kalinin, Kalininsk. gos. un-t publ., 1981, 444–448.
Ruesch, J., Bateson, G. (1951). Communication: the social matrix of psychiatry. New York, W. W. Norton, 314.
Wardsworth, M. (2012). The small talk handbook: easy instructions on how to make small talk in any situation. New York, Adams Media, 160.
Watzlawick, P., Beaven, J. H., Jackson, D. D. (1967). Pragmatics of human communication: a study of interactional patterns, pathologies and paradoxes. New York, W. W. Norton, 296.
Wierzbicka, A. (1987). Boys will be boys: “radical semantics” vs. “radical pragmatics”. Language. V. 3, n. 1, 95–114.
Wood, J. T. (2011). Communication in our lives. Wadsworth, Cengage Learning, 560.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
