Поліфункціональність як прагматична характеристика епідейктичного дискурсу

Автор(и)

  • T A Pasternak ,

DOI:

https://doi.org/10.31548/philolog0(292).2018.098%20-%20103

Анотація

Статтю присвячено проблемі поліфункціональності епідейктичного дискурсу, одній з його провідних прагматичних характеристик. Серед основних функцій епідейктичних промов виділено: аргументативну функцію, декларативну функцію; функцію створення певного психолого-емоційного стану; функцію здійснення естетичного ефекту; соціосеміотичну функцію, що виявляється у відтворенні / трансляції певних знань та суспільних цінностей; а також світомоделюючу функцію – формування цінностей, створення моделей означення позадискурсивної реальності.

Епідейктичний дискурс усвідомлюється у дослідженні як певний концептуально-семіотичний простір, який відтворює і формує сукупність соціальних і соціокультурних цінностей, що інтегруються в ключовому концепті «об’єднуюча урочистість / піднесеність», який в прагматичному плані корелює з узагальненою комплексною метою (виявити соціальну значимість події або людини із емоційним єднанням з аудиторією і підтриманням / створенням власного позитивного іміджу), а також в субконцептах (свобода, рівність, справедливість, репутація, гідність, життя, нагорода, успішність, пам’ять, повага), що є категоризацією в церемоніальному плані понять з різних сфер інституційного і побутового спілкування, забезпечуючи дотичність епідейктичного дискурсу з іншими дискурсивними різновидами: політичним, адміністративним, педагогічним, побутовим тощо.

Посилання

Kravchenko, N. K. (2017) Dyskurs y dyskurs-analiz: kratkaya entsyklopediia [Discourse and discourse analysis: brief encyclopedia] Kyev: Interservys, 286.

Kravchenko, N. K., Pasternak, T. A. (2016) Metodyka issledovaniya razhovornoho diskursa v rakurse teorii relevantnostiy (inferentsionno-prahmaticheskaya model) [Research methods of colloquial discourse in terms of relevance theory (inferential-pragmatic model)]. Odeskyi linhvistychnyy visnyk. Vyp. 8. Odesa, 40-43.

Pasternak, T. (2018) Stratehii epideiktychnoho dyskursu v zhanri inavhuratsiinoi politychnoi promovy [The strategies of epideictic discourse in the genre of inaugural address] Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. Movoznavstvo. Literaturoznavstvo. Vyp. 20(3). Drohobych, 53-57.

Pasternak, T. A. (2018) Klasyfikatsiia zhanriv epideiktychnoho dyskursu [Classification of genres of epideictic discourse] Scientific letters of academic society of Michal Baludansky. №6 (2B). Kosice, 30-33.

Beale, W. H. (1978) Rhetorical performative discourse: A new theory of epideictic. Philosophy & Rhetoric. 11(4). 221-246.

Condit, C. M. (1985) The functions of epideictic: The Boston Massacre oration as exemplar. Communication Quarterly. 33 (4). 284-299.

Duffy, B. K. (1983) The Platonic functions of epideictic rhetoric. Philosophy & Rhetoric. 16 (2). 79-93.

Hauser, G. A. (1999) Aristotle on epideictic: The formation of public morality. Rhetoric Society Quarterly. 29 (1). 5-23.

Kravchenko, N., Pasternak, T. Claim for identity or personality face: The Oscar winners’ dilemma (2018) Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava. Warsaw: De Gruyter Open. III (1). 142-178.

Perelman, C., Olbrechts-Tyteca, L. (1991) The new rhetoric. A treatise on argumentation. Notre Dame, IN: University of Notre Dame Press, 576.

Sullivan, D. L. The ethos of epideictic encounter. (1993) Philosophy & Rhetoric. 26 (2). 113-133.

Vatnoey, E. Leaders’ response to terrorism: The role of epideictic rhetoric in deliberative democracies. (2015) Journal of Public Deliberation.

(2). Retrieved from: https://www.publicdeliberation.net/jpd/vol11/iss2/art5

Завантаження

Номер

№ 292 (2018): Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Філологічні науки №292

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).