Cемантичне поле термінів ландшафту і назви рослин, які їх супроводжують
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog0(292).2018.0192-202Анотація
Термінологічні системи з надзвичайною швидкістю змінюються і поповнюються новими поняттями відповідно до змін рівня наукових знань. Відтак проблеми термінології як складової частини проблематики загального мовознавства знаходяться у призмі сучасної лінгвістики. Посилюється активність досліджень складових елементів мікросистем, викликанні потребою вивчення номінацій нових понять.
У статті проаналізовано семантичне поле термінів ландшафту і назви деревних та кущових порід, які їх супроводжують; згруповано терміни за основними тематичним групами; розглянуто найпоширеніші терміноелементи, за допомогою яких можуть конструюватися сучасні терміни, а також встановлено шляхи запозичень термінів до сучасної української мови.
Проведене дослідження ґрунтується на використанні ботанічної таксономії, застосуванні загальнонаукових методів аналізу, синтезу й порівнянні. Професійні терміни із семою «рослинність» утворюються шляхом калькування, прямих (із подальшою асиміляцією мовної оболонки слова) та опосередкованих запозичень. Мовами-донорами виступають як мови європейського ареалу (латинська, грецька, німецька, італійська, іспанська, англійська), так і японська. Конструювання сучасних термінів відбувається за допомогою найпоширеніших фінальних терміноелементів (-арій/-аріум, -тет, -ус, -ура). Також ми можемо стверджувати, що ланцюжки запозичень з інших мов (фр. < італ.; фр. < ісп.; фр. < нід.; фр. < лат; пол. < італ.) є одним із способів поповнення словникового складу мови поряд із словотворенням.
Посилання
Vakulyk, I. I. (2013) Formirovanie nauchnoj kartiny mira v sovremennom yazykovom prostranstve [Formation of the scientific picture of the world in the modern language space]. Movni i kontseptualni kartyny svitu, 43, 1, 203-209.
Vakulyk, I. I. (2014) Davnohretska ta latynska movy yak dzherelo suchacnoi naukovoi terminolohii [Greek and Latin as a Source of Compound Scientific Terminology Ancient]. K. : NUBiP of Ukraine, 237.
Vakulyk, I. I. (2016) Osoblyvosti terminolohichnoi nominatsii [Features terminology nominations ]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia «Filolohichni nauky», № 2(12). 196-200.
Hrodzynskyi, M. D. (2005) Piznannia landshaftu: mistse i prostir [Landscaping: Missile and Pros]. K. : VPTs «Kyivskyi universytet», 431.
Kryzhanivska, N. Ia. (2008) Osnovy landshaftnoho dyzainu [Basic landscape design]. K. : Lira, 204.
Shevchenko, L. I., Nika, O. I., Khomiak, O. I., Demianiuk, A. A. (2008) Novyi slovnyk inshomovnykh sliv [New dictionary of words]. K. : Arii, 672.
Shynkaruk, V. D., Balalaieva, O. Iu., Vakulyk, I. I. (2017) Lingua Latina agrobiologica [Latin agrobiological]. K. : Milenium, 528.
Vakulyk, I. I. (2010) The impact of globalization on modern terminology. Cross-cultural and trans-national perspectives. Herceg Novi, Montenegro: Enieda, 144.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
