Українська термінографічна критика: від витоків до сучасності
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog0(292).2018.0208-217Анотація
Визначено важливу роль термінологічного словника – збереження й передавання наукового термінофонду від покоління до покоління, що зумовлює необхідність критичного експертизування кожного конкретного видання. Обґрунтовано актуальність і значущість проблеми становлення термінографічної критики як самостійного напряму термінографії. Окреслено мету дослідження – відстежити особливості становлення термінографічної критики як складника термінографії, завдання – виділити критерії оцінювання спеціальних словників, виробити алгоритм рецензування спеціальних видань, проаналізувати тексти рецензій на термінологічні словники для визначення тенденцій щодо формування та становлення термінографічної критики від витоків до сьогодні. У статті застосовано описовий метод, метод лексикографічного аналізу, порівняльний метод, метод кількісного аналізу. Запропоновано структуру термінографії як самостійного розділу лексикографії.
Обґрунтовано виділення термінологічної критики як окремого розділу термінографії. Окреслено методологічні основи термінографічної критики, виділено головні й додаткові критерії оцінки параметрів термінологічного словника, що здійснено на базі наукового жанру рецензії. Укладено поетапний алгоритм експертизування спеціального словника, суть якого полягає в поетапному оцінюванні мега-, макро- і мікроструктур термінографічного видання стосовно відповідності чи невідповідності виділеним критеріям. Основні результати дослідження співвідносяться з висновками українських та зарубіжних науковців (Н. Гордієнко, С. Нільсена, Л. Ступіна, О. Карпової, М. Чернишової, В. Щербіна та ін.). Перспективним напрямом подальшої наукової розвідки визначено жанрово-стильову специфіку рецензій на термінологічні словники.
Посилання
Hnatiuk I.S. Priorytetni napriamy doslidzhen z leksykolohii ta leksykohrafii v suchasnii slavistytsi [Research Priorities for Lexicology and Lexicography in Present-Day Slavic Studies]. Leksykohrafichnyi biuleten. 2010. Vyp. 19. S. 232–238.
Hordiienko N. Suchasna leksykohrafiia yak ob’iekt linhvistyky [Present Lexicography as the Object of Linguistics]. Ukrainska mova. 2011. № 3. S. 67–73.
Hrytsenko P.Yu. «Slovo poza slovnykom»: reiestr slovnyka yak problema suchasnoi tlumachnoi leksykohrafii ["A Word beyond the Dictionary": a Register of a Dictionary as a Problem of Present-Day Explanatory Lexicography]. Ukrainska leksykohrafiia v zahalnoslov’ianskomu konteksti: teoriia, praktyka, typolohiia. 2011. S. 238–250.
Pozdran Yu. «Rosiisko-ukrainskyi slovnyk» za redaktsiieiu A. Yu. Krymskoho ta S. O. Yefremova v istoryko-linhvistychnomu konteksti ["Russian-Ukrainian Dictionary” edited by A. Ju. Krimsky and S, O. Efremova in the Historical and Linguistic Context]: dys. … kand. filol. nauk 10.02.01/ NAN Ukrainy, In-t ukr. movy. Kyiv, 2017. 430 s.
Shcherbin V.K. Vklad O.N. Trubacheva v razvitiye nauchnoy kritiki slovarey [The contribution of O.N. Trubachev into the development of scientific criticism of the dictionaries]. Voprosy yazykoznaniya. 2007. N 5. S. 3–21.
Yatsenko N.O. Zhanrovo-stylova spetsyfika naukovoi retsenzii [Genre and Style Specificity of Scientific Review]. Ukrainska mova. 2017. №1. S. 92–101.
Hausmann F. J. The training and professional development of lexicographers in Germany. Lexicography: An emerging international profession. 1986. Р. 101–110.
Piotrowski T. Zrozumieć leksykografię. Warszawa: Wydawnictwo PWN 2001, 224 s.
Wiegand H. E. On the Structure and Contents of a General Theory of Lexicography. LEXeter'83 Proceedings. Papers from the International Conference on Lexicography at Exeter (9–12 September). Tübingen: Max Niemeyer, 1983. Р. 13–30.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
