Kомпозиционно-стилистические особенности афоризмов через призму синергетической парадигмы

Автор(и)

  • O V Babenko ,

DOI:

https://doi.org/10.31548/philolog0(281).2018.046-53

Анотація

Статья посвящена трансдисциплинарному исследованию, целью которого есть  изучение композиционно-стилистических особенностей афоризмов через призму синергетической парадигмы. С опорой на современные источники отечественных лингвистов рассмотрены синергетические маркеры афоризма, описаны особенности действия параметра порядка применительно к различным уровням самоорганизации системы малоформатного текста. В современной лингвосинергетике выделяют три уровня взаимодействия, а именно: когнитивний, прагматический, лингвостилистический. Теоретические аспекты исследования иллюстрируются англоязычной выборкой.   

Посилання

Babenko, O. V. (2015) Linhvosynerhetychnyi rakurs doslidzhennia anhliiskoi movy: diakhronichnyi aspekt [Linguosynergic focus on the study of the English language: the diachronic aspect]. Proceedings of National University “Ostroh Academy”. Series: Philological, 58, 135-137.

Babenko, E. V. (2015) Funktsionalnyiy aspekt maloformatnyih tekstov (na materiale aforizmov Nelsona Mandelyi, Margaret Tetcher, Hillari Klinton) [The functional aspect of small-format texts (on the material of aphorisms by Nelson Mandela, Margaret Thatcher, Hillary Clinton). Herald Language and culture, 23-24, 155-161.

Gavrilova, E.N. (1986) Universalnyie vyiskazyivaniya i drugie obobschayuschie sujdeniya [Universal statements and other generalizing judgments]. Philological Sciences,3 ,56 - 62.

Kuzmina, N.A. (2000) Zakonomernosti razvitiya yazyika v postsovetskiy period v svete teorii interteksta [Regularities of language development in the post-Soviet period in the light of intertext theory] Dynamism of social processes in the post-Soviet society. Materials of the international seminar, 1. – Lugansk: Lugansk State Pedagogical University, 84-98.

Morozova, E.I. (2003) Ontologicheskie osnovyi lingvisticheskogo opisaniya lji [Ontological foundations of the linguistic description of lies]. Herald of Kharkiv National University. Серія: Romano-Germanic philology. Kharkiv: Constant, 609, 106-109.

Muratova, E.Yu. (2011) Lingvosinergetika poeticheskogo teksta [Linguosynergetics of the poetic text]. Minsk: «Prostobuk», 219.

Pikhtovnikova, L.S. (2005) Stylistyka i synerhetyka dyskursu [Stylistics and Synergetics of Discourse]. Discourse as a Cognitive-Communicative Phenomenon. / the general Ed. Shevchenko I.S.: Kharkiv: Constant, 29-35.

Pikhtovnikova, L.S. (2011) Dyskurs baiky u synerhetychnomu aspekti (na materiali ukrainskoi, rosiiskoi ta nimetskoi baiky) [The discourse of fables in the synergetic aspect (based on the material of the Ukrainian, Russian and German fables)]. The Unbreakable Word of the World: A collection of scientific works by honoring Professor VS Kalashnikov Kharkiv: KhNU after Karazin, 519-526.

Pihtovnikova, L. S. (2016) Pragmastilistika diskursa v svete lingvosinergeticheskoy paradigmyi [Pragma stylistics of discourse in the light of the linguosynergetic paradigm] Cognition, communication, discourse, 13, 114-130. Available at : http://sites.google.com/site/cognitiondiscourse/

Prikhodko, A.N. (2003) Sintaksis estestvennogo yazyika v fokuse kognitivno- diskursivnoy paradigmyi slovoobrazovaniya [The syntax of the natural language in the focus of the cognitive-discursive paradigm of word-formation]. Herald of the Kharkiv National University. Series: Romano-Germanic philology. Kharkiv: Constant, 609, 84-89.

Semenets, O.O. (2004) Synerhetyka poetychnoho slova [Synergetics of a poetic word]. Kirovohrad: Imeks LTD, 338

Semenets, O.O. (2003) Synerhetyka modalnostei u poetychnii tvorchosti [Synergetics of Modalities in Poetic Creativity]. Philosophical sciences. Proceedings of sciences works (on materials of the All-Ukrainian conference "Philosophical problems of synergetics: post-classical transformation of scientific knowledge"). – Sumy, 112-120.

Tarasova, E.V. (2000) Sinergeticheskie tendentsii v sovremennoy lingvistike [Synergetic tendencies in modern linguistics]. Herald of Kharkiv National University. Kharkiv: Constanta, 500, 3-9.

Tarasova, E. V. (1996) Samonastraivayuschiesya sistemyi i diahronicheskoe izuchenie yazyika [Self-tuning systems and diachronic language study]. Herald of Kharkiv National University. Kharkiv: Constanta, 386, 127-131.

Frolova, I.Ie. (2005) Verbalizatsiia konfliktu u dyskursi [Verbalization of the conflict in the discourse]. Discourse as a cognitive-communicative phenomenon. / general edition by Shevchenko I.S.: Reader. Kharkiv: Constanta, 237-26.

Shynkaruk, V.D. (2009) Struktura i semantyka modusnykh katehorii [Structure and semantics of modular categories] Humanitarian education in technical higher educational establishments. Proceedings, Issue, 2009, 203-211.

Завантаження

Опубліковано

2018-12-27

Номер

№ 281 (2018): Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Філологічні науки №281

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).