Прагматико-комунікативний аналіз аграрного дискурсу
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog0(276).2017.0172%20-%20180Анотація
В статті проведено аналіз прагматичних та комунікативних особливостей німецькомовного аграрного дискурсу.
Дослідження доводить пріоритетність аграрної галузі в нашій країні та зростання попиту на кваліфікованих філологів-перекладачів текстів аграрної тематика. Важливим є правильне донесення інформації, «без викривлення», від адресанта (відправника інформації) до адресата (одержувача інформації) та моделювання соціально орієнтованих просторів, які створюють підґрунтя для вивчення сутності фахового спілкування та його специфічних відносин з іншими сферами людської діяльності в аспекті діяльнісного та комунікативно- когнітивного підходів.
Прагматичні особливості полягають у направленості дискурсу на специфічне коло споживачів, які активно екстрагують інформацію із тексту.
Комунікативними особливостями є наявність адресанта й адресата. Інформація закодована адресантом досягає адресата через структурну, мовну організацію тексту, за умови їх паритету.
Прагматико-комунікативні аналіз аграрного дискурсу є важливою складовою в перекладознавстві, тому перспективою досліджень можуть бути питання зміни кодів при передачі інформації, прагматико-комунікативні особливості аграрного
© Н. С. Ольховська, О. І. Кухар, 2017
дискурсу з точки зору перекладознавства, шляхи втрати інформації при перекладі.
Посилання
Aristova, N. A. (2016). Osnovni pidkhody do vyznachennia ahrarnoho dyskursu v suchasnii linhvistytsi [Basic approaches to the definition of agrarian discourse in modern linguistics]. Communicative Discourse: Scientific Reception and Research Strategies: a collection of materials of the International Scientific and Practical Conference. Kiev: Millennium, 176-177.
Arutiunova, N. D. (1999). Dyskurs [Discourse]. Linguistic encyclopedic dictionary
/ edited by V.N. Yartsev. Moscow : Soviet Academy, 136-137.
Discourse. Available at: https://uk.wikipedia.org/wiki.
Kolesnikova, I. A. (2009). Linhvokohnityvni ta komunikatyvno-prahmatychni parametry profesiinoho dyskursu [Linguocognitive and communicative-pragmatic parameters of professional discourse]. Kyiv, 376.
Communicative analysis of linguistic units. Available at: http://studopedia.org/8-59276.html.
Olkhovska, N.S. (2016). Aspektnyi pereklad ahrarnoi literatury [Aspects analysis of agrarian literature]. «CB KOMPRÍNG», 524.
Functional and pragmatic aspects in the study of the text. Available at : http://evartist.narod.ru/text14/05.htm.
Shevchenko, I. S., Morozova O. I. (2005). Problemy typolohii dyskursu [Problems of the typology of discourse]. Kharkiv, 233-236.
The agricultural sector of Ukraine and Germany: facts and comments. Available at : https://www.apd-ukraine.de/images/Fakten_und_Kommentare_deu.pdf.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).