Лінгвосеміотичний аналіз мультимодального дискурсу: нові підходи і перспективи дослідження
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2021.01.041Анотація
Анотація. У статті проаналізовано основні підходи до аналізу мультимодального дискурсу. Актуальність дослідження зумовлена значенням візуальної комунікації в сучасному інформаційному суспільстві з огляду на світомоделювальні властивості мультимодального дискурсу у створенні ідентичностей, цінностей, означення реальності поза межами дискурсу. Мета статті – інтерпретувати найбільш перспективні моделі аналізу візуальної семіотики з огляду на потребу в інтегративній методиці дослідження аналізу мультимодального повідомлення. Результати дослідження експлікують метод візуальної граматики, розроблений у форматі соціосеміотичної теорії критичного дискурс-аналізу, концепції рівнів сигніфікації і міфологізації Р. Барта і теорії метафункцій М. Халлідея. Аналіз візуальної семіотики інтегрує три дослідницькі аспекти: репрезентаційний (рівень ідей і концептів), що маніфестований динамічним наративним і статичним концептуальним значеннями; інтерактивний (рівень відношень між персонажами візуального повідомлення, його адресантом і адресатом), що базується на візуальних кодах вираження контакту, дистанції, ставлення і модальності; композиційний, що фокусується на принципах інформаційної цінності, салієнтності та фрейму, спираючись на зорові зони, розмір, тональність, кольорову контрастність, перспективу зображень, спосіб сполучення або роз’єднання візуальних елементів.
Посилання
Barthes, R. (1973). Mythologies. London: Paladin.
Beasley, R. & Danesi, M. (2002). Persuasive Signs: The Semiotics of Advertising. Berlin: Mouton de Gruyter.
https://doi.org/10.1515/9783110888003
Chandler, D. (2007). Semiotics: The Basics. 2nd ed. Oxford: Routledge.
https://doi.org/10.4324/9780203014936
Jewitt, C. and Oyama, R. (2001). "Visual meaning: A social semiotic approach," In T. Van Leeuwen and C. Jewitt (Eds.). Handbook of Visual Analysis. London: Sage, 2001, pp. 134-156.
https://doi.org/10.4135/9780857020062.n7
Halliday, M. A. (1994). An introduction to functional grammar. 2 ed. London: Edward Arnold.
Kravchenko, N., Zhykharieva, O. (2020). Sign-like Pragmatic Devices: pro et contra. Kalbų studijos / Studies about Languages. No. 36, pp. 70-84.
https://doi.org/10.5755/j01.sal.0.36.24514
Kravchenko, N., Pasternak, T. (2020). Institutional eco-pragmatics vs. anthropo-pragmatics: problems, challenges, research perspectives. Cogito. Multidisciplinary research journal. Vol. XII (2), pp. 24-39.
Kress, G. and Van Leeuwen, T. (2006). Reading images: The grammar of visual design, New York: Routledge.
https://doi.org/10.4324/9780203619728
O'Halloran, K. (2004). Multimodal discourse analysis: Systemic functional perspectives, London: Continuum, 2004.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
