Етнолінгвокультурна природа концепту «вода» в «Лісовій пісні» Лесі Українки
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2021.02.010Анотація
Анотація. Стаття присвячена аналізу концепту «вода» в українському мовно-культурному просторі, що виконувався на матеріалі поетичного драматичного тексту Лесі Українки. З огляду на вагоме значення етнокультурних концептів загалом та важливість концептуалізованого образу води в українській національній культурі зокрема, тема запропонованої розвідки є актуальною. Її метою було з’ясувати етнолінгвокультурну специфіку концепту «вода» в драмі-феєрії «Лісова пісня», що є яскравим прикладом модерного тексту, в якому органічно поєдналися романтична фантастика і реальність. Встановлено, що досліджений концепт характеризується розгалуженим номінативним полем, семантико-когнітивною багатогранністю, є аксіологічно маркованим. Доведено, що його семантичну структуру визначає поєднання смислів, властивих концепту в українській етнолінгвокультурі та індивідуально-авторській мовотворчості. У проаналізованому тексті він є амбівалентним, бо конотує, з одного боку, почуття радості, захоплення, а з іншого – суму, болю, туги, спричинені позитивним і негативним ставленням народу до водної стихії. Специфіка лінгвалізації простежується також у використанні його вербалізаторів у структурі різних тропеїчних одиниць – метафор, епітетів, порівнянь тощо. Загалом мовна об’єктивація концепту «вода» у мовотворчості Лесі Українки продемонструвала широкі потенції в інтерпретації одного з архетипних концептів на національному ґрунті, що передбачає його подальше ґрунтовне студіювання як у мовотворчості Лесі Українки, так й інших письменників.
Посилання
Vorkachev, S. G. (2001). Lingvokul'turologiya, yazykovaya lichnost', kontsept: stanovleniye antropotsentricheskoy paradigmy v yazykoznanii [Linguoculturology, linguistic personality, concept: the formation of an anthropocentric paradigm in linguistics]. Philological sciences,1, 64-72.
Zhayvoronok, V. V. (2007). Ukrainska etnolinhvistyka: narysy [Ukrainian ethnolinguistics: essays]. Kyiv: Dovira, 262.
Kerlot, H. E. (1994). Slovar' simvolov: [Mifologiya. Magiya. Psikhoanalіz: Perevod]. [Dictionary of symbols: [Mythology. Magic. Psychoanalysis: Translation]. Moscow: REFL-book, 608.
Kononenko, V. I. (2004). Kontsepty ukrainskoho dyskursu: monohrafiia [Concepts of Ukrainian discourse: monograph.]. Kyiv; Ivano-Frankivsk, 248.
Kulinska, L. P. (1971). U sviti idei ta obraziv: osoblyvosti poetyky dramy Lesi Ukrainky [In the world of ideas and images: features of the poetics of Lesya Ukrainka's drama ]. Kyiv, 221.
Lanovyk, M. B., Lanovyk, Z. B. (2005). Ukrainska usna narodna tvorchist. [Ukrainian oral folk art]. [3-ye vyd.]. Kyiv : Znannia, 591.
Lesia, Ukrainka (1956). Tvory v 5 t. [Works in 12 Volumes]. Kyiv: Derzh. lit. Vydav, Vol. 5, 611.
Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t. [Dictionary of the Ukrainian language: in 11 vols.]. redkol.: I. K. Bilodid (hol.) ta in. Kyiv: Naukova dumka, 1970. V. І.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
