Дискурсивна модель перекладу у ракурсі проблеми моделювання перекладацького процесу
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2021.02.074Анотація
Анотація. Дискурсивна модель перекладу інтегрує аналіз різних рівнів стратифікації дискурсу: аналіз тексту у сукупності його мовних і структурно-семантичних характеристик; мотиваційно-прагматичний, що базується на визначенні комунікативного завдання тексту-оригіналу і його відтворення у стратегіях і тактиках тексту-джерела і тексту перекладу, жанровий, включаючи питання інтердискурсивності як жанрової гібридності дискурсу; семіотичний, що сфокусований на аналізі модулів дискурсу, які забезпечують процес означення тексту оригіналу перекладачем, його ретрансляцію на основі нової семіотичної форми і передбаченого адресата й означення тексту реальним адресатом.
Метою статті є спроба запропонувати актуальну для завдань сучасного перекладознавства дискурсивну модель перекладу, ґрунтуючись на відомих комунікативно і дискурсивно орієнтованих моделях перекладацького процесу. Для реалізаціїї поставленої мети у статті використовуються загальнонаукові методи аналізу, синтезу, ідеалізації і моделювання.
Дискурсивна модель перекладу є аналітичним інструментом, який дозволяє провести комплексний аналіз того або іншого виду інституціонального дискурсу, виявити характерні особливості дискурсу, тексту і комунікації, комунікативні стратегії; сформулювати стратегії перекладу, оптимізувати процес перекладу відповідних текстів.
Дискурсивна модель перекладу розглядається з точки зору можливих схем аналізу дискурсу, при чому задля впорядкування цього аналізу дослідники пропонують скласти модель дискурсу для його всебічної характеристики, об'єднавши ознаки типів дискурсу в три рівні, а саме системний, стратегічний, тактичний.
Важливим елементом аналізу, що відповідає перекладацькій ситуації дискурсу, стає дослідження інтердискурсивності в перекладі, яку можливо трактувати як здатність дискурсу маніфестувати свої базові системотворчі ознаки у не типовій для нього ситуації, розширюючи свої межі, «проникаючи» в інший дискурс.
Посилання
Alekseeva, I. S. (2001). Professional'noe obuchenie perevodchika [Professional teaching of translator]: Ucheb. posobie po ustnomu i pis'mennomu perevodu dlya perevodchikov i prepodavatelej. SPb. : Izd-vo «SoyuZ». 288.
Garbovskij, N. K. (2007). Teoriya perevoda [Theory of translation] Uchebnik. M. : Izd-vo Mosk. un-ta. 544.
Grigor'eva, V. S. (2007). Diskurs kak ehlement kommunikativnogo protsessa [Discours as an element of communicative process] Pragmalingvisticheskij i kognitivnyj aspekty [Pragmalinguistic and cognitive aspects]. Tambov. 12.
Komissarov, V. N. (1990). Teoriya perevoda [Theory of translation] (lingvisticheskie aspekty) [linguistic aspects]. M. : Vyssh. shk. 253.
Komissarov, V. N. (2002). Sovremennoe perevodovedenie [Modern translation] Ucheb. posobie. M. : EHTS. 424.
Kravchenko, N. K. (2012) Praktycheskaia dyskursolohyia: shkoly, metody, metodiki sovremennoho diskurs-analiza [Practical discourse: schools, methods, methods of modern discourse analysis]. Nauchno-prakticheskoe posobie. Lutsk: Volynpolihraf. 251.
Kravchenko, N. K. (2017) Diskurs i diskurs-analiz: kratkaia entsyklopediia. [Discourse and discourse analysis: a brief encyclopedia]. Kiev: Interservis. 288.
Makarov, M. L. (1998) Interpretativnyj analiz diskursa v maloj gruppe. [Interpretation discourse analysis in a small group] Tver'. 200.
Minchenkov, A. G. (2008). Kognitivno-ehvristicheskaya model' perevoda (na materiale anglijskogo yazyka) [Cognitive evristic translation model] Avtoref. dis. ... d-ra filol. nauk. Sankt-Peterburg.
Petrova, O. V. (2007). Model' predperevodnogo analiza teksta [Model of a pretranslation analysis] Metodicheskie osnovy podgotovki perevodchikov: nizhegorodskij opyt: monogr. / pod obshch. red. V.V. Sdobnikova. Nizh. Novgorod : Izd-vo NGLU im. N. A. Dobrolyubova. 38-42.
Prohorov, Yu. E. (2006). Dejstvitel'nost'. Tekst. Diskurs [Reality. Text. Discourse] Ucheb. posobie. 2-e izd., ispr. M. : Flinta: Nauka. 221.
Sedykh, A. P. (2009). Lingvokul'turologiya i modeli perevoda [Linguocultural studies and models of translation] Vestn. Nizhegor. gos. lingv. un-ta im. N. A. Dobrolyubova. Nizh. Novgorod : Izd-vo NGLU im. N. A. Dobrolyubova. 5. 29-34.
Selivanova, O. O. (2012). Problema modeliuvannia perekladatskoho protsesu. Svit svidomosti v movi. [The problem of modeling the translation process. The world of consciousness in language] Cherkasy: Yu.Chabanenko. 488.
Tyurina, S. YU. (2001). Diskurs kak ob"ekt lingvisticheskogo issledovaniya. [Discourse as an object of linguistic studies] URL: http://www.vf-nglu.wladimir.ru/files/netmag/v3/ ar11.doc.
Fedyuchenko, L. G. (2006). Primenenie teorii frejma pri provedenii predperevodcheskogo analiza gazetno-publitsisticheskikh statej [Application of the theory of frames in pretranslation analysis of newspaper articles] Vestn. Tyum. gos. un-ta. tyumen' : Izd-vo tyu MGU. 4. 165-168.
Shejgal, E. I. (2004). Semiotika politicheskogo diskursa [Semiotics of political discourse] Monografiya. Volgograd. 101.
Fairclough, N. (2003). Analysing discourse: Textual analysis for social research. London. Routledge). 288.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
