Засоби мовної репрезентації категорії процесу в англійській термінології сфери біотехнології
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2021.02.088Анотація
Анотація. Стаття присвячена вивченню категорії процесу в англомовній термінології біотехнологій в когнітивному аспекті. Дослідження біотехнологічної термінології з позицій когнітивної лінгвістики пов'язано з вивченням ролі гносеологічних категорій і їх мовного вираження у досліджуваній термінології. Встановлено, що певні категорії грають важливу роль як у народженні наукового концепту, так і в формуванні найменування, яке його відображає. Впорядковуючи біотехнологічну термінологію, ми виділили такі категорії: «біологічний об'єкт», «предмет (знаряддя) діяльності», «процес», «речовина», «властивість і характеристика», категорія «суб'єкт діяльності», категорія «метод діяльності», «технологія», «продукт діяльності людини». В рамках термінології галузі біотехнології серед названих категорій найбільш часто репрезентованою є категорія «процес», оскільки вона має прагматичну значущість, яка пояснюється необхідністю точної вказівки на переміщення біологічних об'єктів та процеси, що відбуваються при використанні біотехнологій. Біотехнологія як предметна галузь специфікує цю категорію на понятійному рівні стосовно своєї концептуальної системі. У термінології біотехнології ця категорія має бінарну структуру, формуючись за рахунок двох концептів, що відображають розуміння процесів, які використовуються для утворення кінцевого біотехнологічного продукту і процесів, пов'язаних із моніторингом безпеки використання біотехнологій. Автор ставить за мету розкриття функціональних особливостей категорії процесу в мові біотехнологій і виявлення набору засобів в англійській мові, які служать для вираження цієї категорії. Це можуть бути спеціалізовані морфеми, спеціальна лексика, синтаксичні конструкції, що несуть процесуальну інформацію. Досліджувана категорія знаходить широке застосування в біотехнологічній термінології, оскільки є однією з базових категорій, яка використовується для класифікації понять сфери біотехнології.
Посилання
Boldyrev, N. N. (2006). Yazykovyye kategorii kak format znaniya [Language categories as a format of knowledge]. Issues of cognitive linguistics. Vol.2, 5-22.
Vasil'yeva, S. L. (2015). Morfologicheskiye osobennosti odnokompo-nentnykh terminov sfery biotekhnologiy v russkom i angliyskom yazykakh [Morphological features of single-component terms in the sphere of biotechnology in Russian and English]. Filologicheskiye nauki. Voprosy teorii i praktiki. Tambov: Gramota, 2 (44), P.2, 51-54.
Kudinova, T. A. (2006). Strukturno-semanticheskiye osobennosti mnogokomponentnykh terminov v pod"yazyke biotekhnologiy (na materiale russkogo i angliyskogo yazykov) [Structural and semantic features of multicomponent terms in the sublanguage of biotechnology (based on the Russian and English languages]: avtoref. dis. … kand. filol. nauk: spets. 10.02.19 - teoriya yazyka. Orel, 21 p.
Latu, M. N. (2015). Nominatsiya v razvivayushchikhsya terminosistemakh: monografiya [Nomination in developing terminological systems: monograph]. Pyatigorsk : SNEG, 192.
Rohach, L. V. (2019). Semantic Phenomena Characterizing English Terminology of Biotechnology. Modern research in foreign philology. Vol.17. 112-120.
https://doi.org/10.24144/2617-3921.2019.17.112-120
Syrotina, O. O. (2020). Antropomorfna metafora v anhliysʹkiy terminosystemi biotekhnolohiyi [Anthropomorphic metaphor in the English terminology of biotechnology]. The journal of V. N. Karazin Kharkiv National University Series "Philology", Vol. 84, P. 62-65.
Syrotina, O. O. (2020). Neologisms in the English terminology of biotechnology branch. Scientific journal «International Journal of Philology». Kiev: "Milenium", Vol.11. No.1. P. 90-95.
https://doi.org/10.31548/philolog2020.01.090
Tatarinov, V. A. (2006). Obshcheye terminovedeniye: entsikl. slov. [General terminology: encyclopedia. words]. Moscow: B. i., 528p.
Gainutdinova, A. Z., Mukhtarova, A. D. (2019). Structural and semantic features of multicomponent terms in the field of biotechnology. EurAsian Journal of Biosciences. Vol. 13 (2). P. 1463-1466.
Glossary of biotechnology and genetic engineering (1999). Ed. A. Zaid, H.G. Hughes, E. Porceddu, F. Nicholas: Food and Agriculture Organization of the United Nations, 250 p.
Myshak, E. (2016). Structural and derivational analysis of English biotechnology terminology. Cogito: Multidisciplinary Research Journal, No. 4. P. 131-136.
Myshak, E. (2018). Definition of the Term Biotechnology. Cogito-Multidisciplinary research Journal, No. 4, P.142-149.
Syrotina, E. (2020). Linguocognitive aspect of metaphorization in the English language terminologу of biotechnology sphere. Cogito-Multidisciplinary Research Journal, Vol. 2, P. 202-212.
Sirotin, Alexey (2017). Multi-component English terms of biotechnology sphere. Cogito-Multidisciplinary Research Journal, 3, P.78-86.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
