Помилконебезпечні явища в мережевих ЗМІ: морфологічний рівень
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2021.02.112Анотація
Анотація. Схарактеризовано морфологічні помилки в мережевих засобах масової інформації. Джерельною базою дослідження слугували журналістські тексти онлайн-видань всеукраїнського і регіонального значення («Українська правда», «Доба»). Мета статті − описати морфологічні відхилення в Інтернет-ЗМІ, визначити найбільш типові з них та вказати основні помилкові місця в межах лексико-граматичного класу іменників, числівників, дієслів, прислівників, утворених від числівників.
Здійснено моніторинг виявлених анормативів, указано на основні помилконебезпечні місця у творенні граматичних форм іменників, числівників, дієслів, дієприкмекметників, прислівників у медіаматеріалах. Аналіз морфологічних відхилень у межах лексико-граматичного класу іменників показав порушення у його утворенні. Значними труднощами у звороті іменників є родовий відмінок однини другої відміни чоловічого роду, а саме правильний вибір закінчення а (-я) або -у (-ю). У журналістських текстах ці закінчення взаємозамінні. Неправильне утворення складених числівників також призводить до морфологічних помилок. У межах лексико-граматичного класу дієслів частота, пов’язана з утворенням наказового способу за допомогою дієслівної кальки з російської давай /давайте.
Потужним джерелом мовного забруднення аналізованих Інтернет-видань є використання активних дієслів, не властивих українській мові. Форми активних дієслів теперішнього часу на -уч (-юч), -ач (-яч) не є типовими для української мови.
У результаті лінгвообстеження текстів онлайн-видань на морфологічному рівні виявлено, що найбільш частотними є помилки, пов’язані з уживанням невластивих українській мові активних дієприкметників теперішнього часу на -уч (-юч), -ач (-яч), з формотворенням іменників. Менш частотними є помилки у межах лексико-граматичного класу займенників, числівників, дієслів, прислівників.
Посилання
Boiarska, L. Movni pomylky na storinkakh ZMI (doslidzhennia-monitorynh) [Language mistakes on media pages (research-monitoring)]. Available at: journlib.un http://iv.kiev.ua/Movni_pom_na_st_zmi.pdf.
Havrylova, Ya. (2015). Do problemy rozriznennia «normy» i «pomylky» u tekstakh periodychnykh vydan [To the problem of distinguishing between "norm" and "mistake" in the texts of periodicals]. Naukovyi visnyk KhDU. Seriia «Linhvistyka». (Scientific Bulletin of KhSU. Series: Linguistics). Issue 22, 119-120.
Holosovska, H. (2011). Aktyvni diieprykmetnyky v ukrainskii literaturnii movi: uzhyvaty chy ni? [Active verbs in the Ukrainian literary language: to use or not?]. Ukrainska mova.( Ukrainian language). Issue 4, 63-71. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrm_2011_4_9.
Zykun, N. I. (2012). Kultura movy ZMI i riven doviry do media tekstiv [Culture of media language and the level of trust in media texts]. Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Filolohichni nauky. (Scientific works of Ivan Ogienko Kamyanets-Podilsky National University. Series: Philological sciences). Issue 31, 63-66. Available at: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Npkpnu_fil_2012_31_20.
Internet-hazeta «Doba». [Internet newspaper "Doba"]. Available at: https://doba.te.ua/.
Marynenko, I. (2017). Orfohrafichni y leksychni pomylky v kros-mediinykh zmi: typolohiia, prychyny vynyknennia [Spelling and lexical mistakes in cross-media media: typology, causes]. Mova: klasychne - moderne - postmoderne/(Language: classical - modern - postmodern). Issue 3, 235-249. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_28.
Mozer, M. (2017). Sproba otsinky y kontekstualizatsii pomylok u movi ukrainskoi presy (na prykladi vydannia "Hazeta po-ukrainsky") [An attempt to assess and contextualize mistakes in the language of the Ukrainian press (on the example of the publication "Newspaper in Ukrainian").]. Mova: klasychne - moderne - postmoderne. (Language: classical - modern - postmodern. Issue 3., 235-249. Available at : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_28.
Nechyporenko, A. F. (2017). Mova ZMI ta yii vplyv na formuvannia kultury movlennia [The language of the media and its impact on the formation of speech culture]. Science and Education a New Dimension. Philology. V(32), Issue: 122, С.67-69. Available at: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Langcmp_ 2017_3_27.
Ponomariv, O. (2013). Ukrainske slovo dlia vsikh i dlia kozhnoho [Ukrainian word for everyone and for everyone]. Kyiv: Lybid.
Tepla, O. M. (2020). Mistake dangerous phenomena at the lexical level in network media. Scientific Journal "International Philological Journal". Issue 11 (4), 86-94.
https://doi.org/10.31548/philolog2020.04.119
Tepla, O. M. (2020). Violation of spelling rules in media texts (based on materials from online publications "Ukrainian Truth", "Doba". Scientific Journal "International Philological Journal". Issue 11 (3), 66-71.
https://doi.org/10.31548/philolog2020.03.018
Ukrainska pravda [Ukrainian Truth]. Available at : https://www.pravda.com.ua/.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
