Морфологізований концепт ECO– у процесах концептуальної деривації англійських екологічних лінгво-ментальних одиниць
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2022.02.002Анотація
Стаття присвячена дослідженню концептуальної деривації англомовних eкологічних лінгво-ментальних одиниць, утворених за метакогнітивним механізмом афіксації з морфологізованим концептом ЕСО-. За його допомогою було утворено чисельну низку лексикалізованих екоцентричних концептів, які активно використовуються на вербальному рівні експлікації інформації, відтворюючи значення екологічності.
Морфологізований концепт ECO- взяв участь у формуванні лексикалізованих концептів, що являються джерелом поповнення таких тематичних категорій сфери екології, як природні явища і катаклізми: ECOANXIETY, ECOBLING, ECOEFFIENCY, ECOSCAM, ECOCATASTROPHE, ECOINSTITUTE, ECOCIDE; екологічна діяльність: ECOTOURISM, ECOMARKETING, ECOEVALUATION, ECOPROGRAMMING, ECOPRODUCTION, ECOAUDIT, ECOCRACY, ECOACTION, ECOWAR, ECOFEMINISM, ECOASSAY; властивість: ECOFAVOURABLE, ECOPRODUCTIVE, ECOACTIVE, ECOPRACTICAL, ECORECREATIONAL, ECOTONAL, предмет: AECOCLOTHES, ECOFOOD, ECOMATERIALS, ECOMAGAZINES, ECOPRODUCTS, ECOBAGS, ECO-HOUSE; ECOARCHITECTURE, ECOCAR, ECOHOTEL, ECOLODGE, ECOLABEL, ECO-HOME; місце дії: ECOPLANT, ECOZONE, ECOTERRITORY, ECOTOWN, ECOBURB, ECOREGION; науки та галузі: ECOPSYCHOLOGY, ECOHYDROLOGY, ECOHYDRODYNAMICS, ECOHISTORY; особи: ECOSPECIALIST, ECOCOORDINATOR, ECODEFENDER, ECOPROGRAMMER, ECOTOXICOLOGIST, ECOHYDROLOGIST, ECO-GUARD, ECOALARMIST. Значна кількість лексикалізованих концептів, репрезентованих у дослідженні, свідчить про високу активність морфологізованого концепту ECO- у плані концептуальної деривації англомовних екологічних одиниць. Морфологізований концепт ECO- забезпечує екоідентифікацію англомовних лексикалізованих концептів у лінгво-ментальному континуумі.
Посилання
Babina, L. V. (2007). Problema kontseptual'noy derivatsii [The problem of conceptual derivation]. Vopr. kognitivnoy lingvistiki [Questions of cognitive linguistics]. 4. Pp. 86-91.
Babina, L. V. (2003). Kognitivnyye osnovy vtorichnykh yavleniy v yazyke i rechi [Cognitive foundations of secondary phenomena in language and speech]. Tambov; Moscow, 54 p.
Balyuta, E. G. (2007). Nova leksyka ta frazeolohiya anhliysʹkoyi movy sfery okhorony dovkillya: strukturno-semantychni i funktsionalʹni parametry : Avtoref. dys... kand. filol. nauk [New vocabulary and phraseology of the English language in the field of environmental protection: structural-semantic and functional parameters: Abstract. dis ... cand. philol. science.]. Odes. nats. un-t im. I. I. Mechnikova. 20 p.
Balyuta, E. G. (2015). Evolyutsiya "ekolohichnoyi svidomosti” ta yiyi verbalizatsiya [Evolution of "ecological consciousness" and its verbalization]. Derzhava ta rehiony [State and regions]. Seriya : Humanitarni nauky. № 2. Pp. 35-40.
Bevzo, G. A. (2017). Dzherela pokhodzhennya ekolohichnoyi terminolohiyi v anhliysʹkiy ta ukrayinsʹkiy movakh. Dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. Fil [Sources of origin of ecological terminology in English and Ukrainian languages. Dis. for science. degree of cand. phil.]. Lviv, 204.
Bevzo, G. A. (2014). Kontseptualʹna sfera "ekolohiya" v anhliysʹkiy ta ukrayinsʹkiy movakh [Conceptual sphere "ecology" in English and Ukrainian languages]. Mova i kulʹtura: nauk. zhurnal [Language and culture: science. Magazine]. Kyiv: Vydavn. dim Dmytra Buraho, Vol. 17. No. I. (169). Pp. 151–158.
Besedina, N. A., Boldyrev, N. N. (2007). Kognitivnyye mekhanizmy morfologicheskoy reprezentatsii v yazyke [Cognitive mechanisms of morphological representation in language]. Izvestiya RAN. Seriya literatury i yazyka [Izvestiya RAN. Literature and Language Series]. Part 66, No.1. Pp. 3-10.
Besedina, N. A. (2010). Rol' morfologicheskikh kategoriy v organizatsii yazyka kak kognitivnoy sistemy [The role of morphological categories in the organization of language as a cognitive system]. Kognitivnyye issledovaniya yazyka [Cognitive studies of language]. Vol. VÍÍ. Tipy kategoriy v yazyke. Moscow: In-t yazykoznaniya RAN; Tambov: Izdatel'skiy dom TGU im. R. G. Derzhavina. Pp. 363–371.
Boldyrev, N. (2009). Otsenochnaya metareprezentatsiya: problemy izucheniya i opisaniya [Estimated Meta-Representation: Problems of Study and Description]. Kognitivnyye issledovaniya yazyka [Cognitive studies of language.]. Vyp. V. Issledovaniye poznavatel'nykh protsessov v yazyke: sb. nauch. tr. Moscow; Tambov, Pp. 43-51.
Garmash, O. L. (2017). Anhlomovni morfolohizovani metakontsepty v protsesakh kontseptualʹnoyi deryvatsiyi (na materiali movnykh innovatsiy kintsya XX –XXI st.) [English-language morphologized metaconcepts in the processes of conceptual derivation (on the material of language innovations of the end - beginning of the XXI century)]. Dys... dok. filol. nauk: 10.02.04.. Zaporizhzhya, ZNY, 525 p.
Garmash, O. L. (2014). Verbalizatsiya anhlomovnykh biotsen-trychnykh leksykalizovanykh kontseptiv afiksalʹnoho typu [Verbalization of English-language biocentric lexicalized concepts of affix type]. Science and Education a New Dimension. Philology 2 (34), 47-50.
Garmash, O. L. (2013). Shlyakhy popovnennya afiksalʹnoho kontenta kontseptosystemy suchasnoyi anhliysʹkoyi movy [Ways of replenishment of affix content of the conceptual system of modern English]. Nova filolohiy. No.56, Pp.18-24.
Kubryakova, Ye. S. (2004). Yazyk i znaniye: Na puti polucheniya znaniy o yazyke: Chasti rechi s kognitivnoy tochki zreniya. Rol' yazyka v poznanii mira [Language and knowledge: On the way to obtaining knowledge about language: Parts of speech from a cognitive point of view. The role of language in the knowledge of the world]. Ros. Akademiya nauk. In-t yazykoznaniya. Moscow: Yazyki slavyanskoy kul'tury, 56 p.
Rozmaritsa, I. O. (2004). Linhvokohnityvni osoblyvosti komunikatsiyi u sferi ekolohiyi [Linguocognitive features of communication in the field of ecology] avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. fil. nauk: spets. 10.02.04 «Hermansʹki movy». Kyiv, 15 p.
Salamakha, M. Ya. (2016). Anhlomovna terminosystema okhorony dovkillya: struktura, semantyka, prahmatyka [English terminology of environmental protection: structure, semantics, pragmatics]. Dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. filol. nauk. Lviv, 317 p.
Usyk, G. (2021). Osoblyvosti tvorennya ta semantyka anhlomovnoyi terminolohiyi sfery okhorony dovkillya [Peculiarities of creation and semantics of English terminology in the field of environmental protection]. Advanced Linguistics, № 7. Pp. 59-64
Buendía-Castro, M. (2020). Bilingual and multilingual online environmental knowledge resources: A comparative study for translation purposes. International Journal of Lexicography. Volume 33, Issue 1, 1 March, 40-72.
Collins English Dictionary – Complete and Unabridged©HarperCollins Publishers (1991, 1994, 1998, 2000, 2003). Retrieved from: http://www.thefreedictionary. com/ecology
Gagné, A.-M., L'Homme, M.-C. (2016). Opposite relationships in terminology. Terminology. Volume 22, Issue 1, 30-51.
Heuberger, R. (2003). Anthropocentrism in monolingual English dictionaries: An ecolinguistic approach to the lexicographic treatment of faunal terminology. Arbeiten aus Anglistik und Amerikanistik. Volume 28, Issue 1, 93-105.
Jha, A. Eco-bling and retrofitting won't meet emissions targets, warn engineers. The Guardian. Retrieved from: https://www. theguardian.com/environment/2010/jan/20/eco-bling-retrofitting-carbon-emissions.
Jowit, J. British campaigner urges UN to accept 'ecocide' as international crime. The Guardian. Retrieved from: https://www.theguardian.com/environment/ 2010/apr/09/ecocide-crime-genocide-un-environmental-damage.
Longman Dictionary of Contemporary English. Longman: Pearson Education (2009). 2082 p. Retrieved from: www.ldoceonline.com
Macmillian English Dictionary Online. Retrieved from: https://www. macmillandictionary.com.
Merriam-Webster Dictionary. Retrieved from: https://www.merriam-webster.com/.
Random House Kernerman Webster’s College Dictionary. Retrieved from: https://www.amazon.com
Salamakha, M. Y. (2014). Studying of the English Environmental Protection Terminology in the Aspect of Thematic Groups and Hyper-hyponymic Relations. Education’s Role in Preparing Globally Competent Citizens / Bulgarian Comparative Education Society. Vol. 12. P. 663–669.
Salamakha, M. Ya. (2015). Semantic models of the English Environmental Protection Terms. Science and Education a New Dimension. Philology, III (14). Budapest: Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe. Iss. 65. P. 21–24.
Syrotina, O. O. (2022). Morphological concept BIO- in the processes of conceptual derivation of biotechnological units. «International journal of philology». Vol. 13 (1), Р. 34-40. DOI: http://dx.doi.org/ 10.31548/philolog2022.01.034
Vidal, J. The Green Scare. The Guardian. Retrieved from: https:// www.theguardian.com/environment/2008/apr/03/greenbuilding.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
