Функціональні параметри екологічної комунікації
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2022.02.008Анотація
Анотація. Актуальність. Статтю присвячено екологічній комунікації, що досить давно функціонує у світовому часопросторі. Мета розвідки — проаналізувати обсяг поняття «екологічна комунікація», з’ясувати функції екологічної комунікації, її суб’єктів, особливості, види, проаналізувати наявні моделі екологічної комунікації, виявити найбільші віртуальні майданчики для екокомунікації.
Методи. У дослідженні використано низку загальнонаукових та лінгвістичних методів. Зокрема, методи аналізу, синтезу, дедукції та індукції, описовий метод застосовано для обґрунтування теоретичної бази дослідження та узагальнення власних спостережень. Термінологічний аналіз застосовано до дефініцій поняття «екологічна комунікація», що функціонують у науковому дискурсі та інтернет-просторі. Зіставний метод використано для порівняння моделей екологічної комунікації. За допомогою методу комунікативно-прагматичного аналізу визначено функції екологічної комунікації..
Результати дослідження та їх обговорення. Визначено, що явище екологічної комунікації має наукове опрацювання не однакове в різних мовних традиціях. Зіставлено функціонування поняття «екологічна комунікація» (environmental communication) в англійськомовній та українськомовній наукових парадигмах і медіапросторі: в англійськомовному дискурсі спостережено однакове або подібне потрактування цього поняття, натомість в українськомовному науковому дискурсі його використовують у трьох різних значеннях, які, однак, мають спільну сему. Запропоновано уточнену дефініцію розглядуваного поняття.
Установлено форми екологічної комунікації (громадська, групова, міжособистісна) та її види (безпосередня й опосередкована, формальна і неформальна, спонтанна і запланована, усна, писемна і візуальна, вербальна і невербальна, особиста і міжособистісна), а також описано її суб’єктів , підкреслено її двосуб’єктність і міждисциплінарність, конвергентність, циклічність.
Вирізнено функції екологічної комунікації, зокрема власне комунікативну, гносеологічну, конституційно-сприйняттєву, інтерактивну, прагматичну. Розглянуто моделі будови — лінійну й конвергентну — екологічної комунікації як субвиду загальної комунікації.
Розглянуто освітні й наукові майданчики для обміну інформації екологічної спрямованості.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо в такому: встановити ієрархічні зв’язки між поняттями «екологічна комунікація» та «екологічний дискурс»; виявити співвідношення текстів функціональних стилів в екологічному дискурсі, структуру українського екологічного дискурсу тощо.
Посилання
Huzenko, T. A. (2012) Posylennya roli sotsialʹnykh merezh v ekolohichniy komunikatsiyi [Strengthening the role of social networks in ecological communication]. Naukovi zapysky [Scientific Notes]. [Ukrainian Academy of Printing]. Vol. 3, 15-23. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_2012_3_5
Gor vpysav svoye imʺya v istoriyu lyudstva, yak nobelivsʹkyy laureate [Gore wrote his name in the history of mankind as a Nobel laureate] Retrieved from: https://ukrainian.voanews.com/a/a-49-2007-10-12-voa7-86908992/222801.html
Dovkillyeva problematyka v publichnomu informatsiynomu prostori Ukrayiny (HO «Mizhnarodnyy instytut mizhdystsyplinarnykh innovatsiynykh doslidzhenʹ») [Near-term issues in the public information space of Ukraine (GO "International Institute of Interdisciplinary Innovative Research")]. (2021). Kyiv: TOV «EL.BI.AY.». Retrieved from: https://www.irf.ua/wp-content/uploads/2021/10/dovkillyeva-problematyka2021_dodanoposylannya.pdf
Klochko, S. O. (2017) Postup ekolinhvistyky v Ukrayini: analitychnyy ohlyad [The progress of ecolinguistics in Ukraine: an analytical review]. Systema i struktura skhidnoslovʺyansʹkykh mov [System and structure of East Slavic languages].Vol. 12. P. 3-18.
Konventsiya pro dostup do informatsiyi, uchastʹ hromadsʹkosti v protsesi pryynyattya rishenʹ ta dostup do pravosuddya z pytanʹ, shcho stosuyutʹsya dovkillya (Orkhusʹka Konventsiya). [Convention on access to information, public participation in the decision-making process and access to justice in environmental matters (Aarhus Convention)] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_015#Text
Kononenko, I. (2022) Stratehichna komunikatsiya v ekolohichniy sferi. Naukovi pratsi Mizhrehionalʹnoyi Akademiyi upravlinnya personalom. Politychni nauky ta publichne upravlinnya, (1(61), 25-30.
Selivanova, O. (2006) Suchasna linhvistyka: terminolohichna entsyklopediya [Modern linguistics: a terminological encyclopedia]. Poltava : Dovkillya-K, 716.
Serazhym, K. (2010) Dyskurs yak sotsiolinhvalʹne yavyshche: metodolohiya, arkhitektonika, variatyvnistʹ: [na materialakh such. hazetn. publitsystyky]: monohrafiya [Discourse as a sociolinguistic phenomenon: methodology, architectonics, variability: [based on the materials of S. newspaper journalism]: monograph] Kyiv : Vydavetsʹ Palyvoda A. V., 351.
Filosofsʹkyy entsyklopedychnyy slovnyk : entsyklopediya [Philosophical encyclopedic dictionary: encyclopedia] (2002) NAN Ukrayiny, In-t filosofiyi im. H. S. Skovorody; holov. red. V. I. Shynkaruk. Kyiv : Abrys. 742.
Kharchenko, S., Navalʹna, M., Kostrytsya, N., Balalayeva, O., Fomina, H. (2021). Informatsiynyy suprovid «navchannya vprodovzh zhyttya» v konteksti staloho rozvytku: kolektyvna monohrafiya [Informational support of "lifelong learning" in the context of sustainable development: collective monograph] za red. prof. V. Shynkaruka. Kyiv : Milenium, 156.
Pro Tsili staloho rozvytku Ukrayiny na period do 2030 roku : Ukaz Prezydenta Ukrayiny vid 30 veresnya 2019 roku № 722/2019. [On the Sustainable Development Goals of Ukraine for the period until 2030: Decree of the President of Ukraine dated September 30, 2019 No. 722/2019]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text
Asteria, D., Suyanti, E., Utari, D., & Wisnu, D. (2014) Model of Environmental Communication with Gender Perspective in Resolving Environmental Conflict in Urban Area Study on the Role of Women's Activist in Sustainable Environmental Conflict Management. Procedia Environmental Sciences, 20, 553-562.
Brulle Robert J. (2010) From Environmental Campaigns to Advancing the Public Dialog: Environmental Communication for Civic Engagement, Environmental Communication, 4:1, 82-98.
Cox, R.J., Phaedra, C. Pezzullo, (2021). Environmental Communication and the Public Sphere. Fourth Edition. Washington, D. C. : SAGE Publications, Inc., 443 p.
Fienitz, Melina, Busse, Maria, Fienitz, Meike, Heiland, Stefan, (2022) Analysing the impact of communication and public participation on the acceptability of Germany’s Black Forest National Park, Journal for Nature Conservation, Volume 67.
Flor, A. G. (2003) Environmental Communication. Quezon City: University of the Philippines Diliman, 325 p.
Harris, U. S. (2017) Engaging communities in environmental communication. Pacific Journalism Review : Te Koakoa, 23(1), 65-79.
Janét, Kristina, Richards, Othello & Landrum, R. Asheley (2022) Headline Format Influences Evaluation of, but Not Engagement with, Environmental News, Journalism Practice, 16:1, 35-55.
Karyotakis, M-A, Antonopoulos, N. (2021). Web Communication: A Content Analysis of Green Hosting Companies. Sustainability.13(2), 495.
Lee, DN, Hutchens, MJ, Krieger, JL. (2022) Resolving the Do/Do Not Debate: Communication Perspective to Enhance Sustainable Lifestyles. Sustainability. 14 (2), 796.
Littlejohn, S. W., Foss, K. A. (2003). Encyclopedia of Communication Theory. New Mexico: Sage Reference Publishing, 1192 p.
Loury, EK, Eschenroeder, JC, Seat, L, Chea, S, Chhut, C, Kritsanavarin, S, Lovgren, S, Ramsay, EG, Thao, D, Hogan, ZS. (2021). Communicating for Aquatic Conservation in Cambodia and Beyond: Lessons Learned from In-Person and Media-Based Environmental Education and Outreach Strategies. Water. 13(13). 1853.
Meisner, M. Environmental communication: what it is and why it matters Retrieved from: https://www.theieca.org/resources/environmental-communication-what-it-and-why-it-matters
Milstein, T., Pileggi, M., & Morgan, E. (Eds.). (2017). Environmental Communication Pedagogy and Practice (1st ed.). Routledge. 298 р.
Mulki, S., Ormsby, A. A. (2022) Breaking Green Ceilings: podcasting for environmental and social change. J Environ Stud Sci 12, 18–27.
Sandmen, P. (1972). Who Should Police Environmental Advertising? Columbia Journalism Review, January/February. Р. 41–47.
Sukhenko, I. (2016). On environmental communications in the information society: with a view to launching reconsiderations. Communications and Communicative Technologies, 24(12), 146-148.
Yasir, (2019) Environmental Communication Planning in the Development of Mangrove Ecotourism in Bengkalis-Indonesia. Proceedings of the International Conference of CELSciTech 2019 — Social Sciences and Humanities track (ICCELST-SS 2019). Advances in Social Science, Education and Humanities Research, Vol. 373. Р. 11-16.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
