Історико-дидактичний аналіз підходів до визначення ролі гуманітарних наук у формуванні змісту навчання: західноєвропейський досвід
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2022.02.012Анотація
Анотація. Стаття присвячена одному з аспектів формування міжкультурної компетентності майбутніх вчителів-філологів. Метою статті є зробити короткий огляд різних підходів до розуміння ролі історії гуманітарних наук у сучасних європейських дослідженнях як можливості вплинути на відбір змісту навчання підготовки вчителів філологічних спеціальностей та формування їх міжкультурної компетентності. Зроблено огляд різних точок зору на термін «підхід» а також застосування його у Європі. Наше дослідження базується також на ідеї унікальності відбору змісту навчання іноземних мов та особливостей спілкування у цій сфері. Типовим відбором змісту навчання є включення до навчання матеріалів про країну, мова якої вивчається, її звичаї та традиції. Це полікультурний підхід до формування міжкультурної компетентності. Глобалістський та антиглобалістський підходи до вивчення ролі історії гуманітарних наук були коротко визначені як протилежні. Вони відрізняються різними способами опису гуманітарних наук, джерелами на яких базується дослідження, визначенням поняття «Філологія» та ставленням до компаративізму. Спільним для них є уявлення про те, що розподіл на гуманітарні та природничі науки є штучним. Було здійснено порівняння різних та спільних точок зору на цю проблему в Європі. Це уможливило зробити висновок, що вивчення її ролі в історії людства слід включити до змісту освіти філологів та обрати темою для наукових досліджень оскільки це може покращити зміст та якість навчання. Це чудовий та перспективний напрямок для формування професійних науково-дослідницьких та міжкультурних компетентностей у майбутніх вчителів-філологів.
Посилання
ANNEX to the Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning. Retrieved from: ec.europa.eu/education/sites/education/ files/annex-recommendation-key competences-lifelong-learning 2018.pdf.
Ahverdiev, K. N. (2017). Osnovnye metodologicheskie podhody v pedagogike [The main methodological approaches in pedagogics]. Young Scientist, 6, 308-310.
Bod, R. (2010). De vergeten wetenschappen: Een geschiedenis van de humaniora. AmsterdamBert Bakker.
European Centre for Modern Languages (ECML) Programme 2020-2023. New development projects. Upcoming events. Innovative methodologies and assessment in language learning Member states of the ECML• Council . Retrieved from: https://www.ecml.at.
Galuzynskyi, V. M. (1995). Pedagogika: teoria ta istoria [Pedagogics: theory and history]. Kyiv : Vyshcha shk.,237.
Hrolenko, A. T. (2013). Istoria filologyi. Uchebnoe posobie. [The History of Philology. A Teaching manual]. Moscow : Flinta, 136.
Lernout, G. (2016). James Turner, Philology: The Forgotten Origins of the Modern Humanities, 233-237.
Malyhin, O. V.,Rubinska ,B. I. (2018). Pro potentsial formuvannia metodolohichnoi kompetentnosti v galuzi pidgotovky kvalifikovanyh spetsialistiv v galuzi filologichnyh spetsialnostei [On the Potential of Methodological Competence Formation in the Field of Philologists Qualifications Qualified Specialists Training]. Pedagogical Sciences.Issue LXXXII. Herson, 176-181.
Melnyk, N.(2017).Pedahohichnyi protses:teoria ta praktyka [The Pedagogical Process : Theory and Practice]. Pedagogy. Vol. 4 (59), 35-37.
MenterDay, I., Sammons, Stobart, Kington, &, Gewirtz, Gu., Mahony, Hextall, & Cribb, McNally, J. (2019). Teaching and Teacher Education.
Maulam, S. M.,& Ibrahim, R. (2012). The teaching and learning of English for Academic Purposes in blended learning. Procedia – Social and Behavioral Sciences, Vol.12 (2), 561-570.
Luisa, M., Pérez, Cabaní, Josep, Juandó, Bosch & Esther, Argelagós (2014). Testing a Model of Competence-based Teaching. Procedia - Social and Behavioral Sciences. Volume 143, 14 August 2014, 31-34. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.07.32
Rubinska, B. I. (2020). On Approaches to the Choice of Philologists Competencies. International Journal of Philology. Vol. 11(3), 137-142. DOI: https://doi.org/10.31548/philolog2020.03.023.
Šarvajcová, M., & Štrbová, M. (2021). Necessity of improvement of foreign language teaching in the Slovak Republic. Journal of Education Culture and Society, 12(2), 251–263. https://doi.org/10.15503/jecs2021.2.251.263
Sabljić, J. (2014). Ways of Developing Methodological Competencies of Literature Students Academic Leadership. Journal of Language and Cultural Education, Vol. 2 (2), 65-84.
Tovkanets, G.V., Lendel, L.V, Kyrli, O.V. (2019). Formuvania kluchovyh kompetentnostei jak zavdania kursu inozemnoi movy u pochatkoviy shkoli [Key competencies formation as foreign language course task in primary school]. International scientific journal «Education and Science». Issue 1 (26), 187-191.
Turner, J. (2014). Philology: The Forgotten Origins of the Modern Humanities. Princeton, NJ: Princeton University Press, 576 p.
Slastyonin, V. A, Isayev, I. F., Slastenin, E. N. (2002). Pedagogy: Textbook. manual for students. Moscow: Izdatel'skiy tsentr Akademiya, 567.
Bastun, M. V. (2012). Cultural approach in education and its psychological and pedagogical support. Horizons of education, Issue 3 (2) (36),170-175.
Zimnyaya, I. A, (2004). Kluchevye kompetentnosti kak rezultatyvno-tsylyovaya osnova kompetentnistnogo podhoda v obrazovanii. Avtorska versija [Key competencies as a result-based basis of the competency approach in education. Author's version. Moscow: Research Center for Quality Problems in Training Specialists, 42 p.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
