Епістолярний дискурс «Листи до Олеся Гончара»: адресатно-адресантна стратегія

Автор(и)

  • N S Stepanenko ,

DOI:

https://doi.org/10.31548/philolog13(4_2).2022.005

Анотація

Статтю присвячено аналізові епістолярного дискурсу як одного з функційних різновидів літературної мови з притаманними йому окремішніми завданнями, функцією, формою репрезентації (листування), структурою (відносно уніфіковані початок та кінець, основна частина), засобами мовної організації. Адресатно-адресантну модель дискурсу «Листи до Олеся Гончара» проінтерпретовано з погляду тріадної рецепції «адресат – адресант – читач», особливостей його листовної вербалізації, аксіологійних маркерів. Комплексно досліджено 895 кореспонденцій майстрів художнього слова, а також публіцистів, літературознавців, митців до письменника світової слави О. Гончара. Основну увагу приділено специфіці експлікації в окремих листувальних контекстах і в усьому дискурсі загалом адресатно-адресантної комунікативної стратегії. З’ясовано її текстотвірний потенціал, установлено компонентний склад репрезентанта (репрезентантів) адресатної позиції крізь призму моно-, бі- та поліадресатності. Розкрито адресатно-апелятивний потенціал реального одержувача інформації [Олесь, Гончар, Олесь (Олександр) Гончар, Олесь (Олександр) Терентійович; пан, товариш, друг, синок, батько, наставник, земляк, учитель та ін.]. Удокладнено схарактеризовано його синтагматичний ресурс з опертям на максимально конкретизоване через лексико-семантичний корпус ад’єктивних та прономінативних приадресатних поширювачів аксіологійне тло.

Посилання

Batsevych, F.S. (2004). Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky: pidruchnyk [Fundamentals of communicative linguistics: manual]. Kyiv: Akademiia, 344 (in Ukr.).

Batsevych, F.S., Kochan, I. M. (2016). Linhvistyka tekstu: pidruchnyk [Text linguistics: manual]. Lviv: LNU imeni Ivana Franka, 316 (in Ukr.).

Bekhta, I. (2011). Prahmanastanova khudozhnoho tekstu i chynnyk adresata: pidruchnyk [Pragmaintention of the literary text and an addressee: manual]. Linhvistyka [Linguistics], 2011, 11 (22), 151–158 (in Ukr.).

Honchar, O. (2008). Shchodennyky: u 3 tomakh [Diaries: in 3 volumes] / ed., prep. of texts and illustrative material by V. D. Honchar. Kyiv: Veselka. Vol. 1, 456. Vol. 2, 608. Vol. 3, 648 (in Ukr.).

Yeshchenko, T. (2021). Fenomen khudozhnoho tekstu: komunikatyvnyi, semantychnyi i prahmatychnyi aspekty: monohrafiia [The phenomenon of the literary text: communicative, semantic and pragmatic aspects: a monograph]. Lviv: Lviv. nats. med. u-t imeni Danyla Halytskoho, 2021, 470 (in Ukr.).

Kuzmenko, V. I. (1999). Pysmennytskyi epistoliarii v ukrainskomu literaturnomu protsesi 20–50-h rokiv XX stolittia [Writer’s epistolary in the Ukrainian literary process of the 20 s – 50 s of the 20th c.]. PhD dissertation (Ukrainian language). Kyiv, 355 (in Ukr.).

Stepanenko M. (Ed.) (2016). Lysty do Olesia Honchara [Letters to Oles Honchar]: u 2-h kn.: naukove vydannia. Kyiv: Saktsent Plius. Vol. 1 (1946–1982), 736. Vol. 2 (1983–1995), 736 (in Ukr.).

Nazarenko, V. (2014). Riznovydy vnutrishnotekstovykh adresativ v adresovanii lirytsi Ivana Franka [Types of inner-text addressees in the addressed lyrics of Ivan Franko]. Ukrainske literaturoznavstvo [Ukrainian literature studies], Vol. 78, 169–178 (in Ukr.)

Nizhnikova, L. V. (1991). Pismo kak tip teksta [Letter as a type of the text]. PhD dissertation (Germanic languages). Odessa, 159 (in Russ.).

Stepanenko, M. (2010). Literaturnyi prostir “Shchodennykiv” Olesia Honchara: monohrafiia [Literary dimension of the “Diaries” by Oles Honchar: monograph]. Poltava: ASMI, 528 (in Ukr.).

Rusanivskyi, V. M. & Taranenko O. O. et al. (Eds.) (2000). Ukrainska mova: Entsyklopediia [Ukrainian language: Encyclopedia]. Kyiv: Vyd-vo “Ukrainska entsyklopediia” im. M. P. Bazhana, 752 (in Ukr.).

Hurbanska S., Prybluda L., Konopelkina H., Svyrydenko O., Rudenko M. Linguistic and mental scope of an artwork in Ukrainian and American language culture. APUNTES UNIVERSITARIOS. 2022. Vol. 12, Issue 4. P. 142–161. DOI:10.17162/au.v12i4.1239. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000869464700008.

Ignateva S. Y. Function of social memory in a diary discourse. Psycholinguistics. 2016. Vol. 19 (2). P. 12–20. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000440006200002.

Luque Amo A. The Self of the literary diary: notes for a theoretical fundamentation. MPOSSIBILIA-REVISTA INTERNACIONAL DE ESTUDIOS LITERARIOS. Vol. 16. P. 93–114. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000451882200006.

Otegen N., Abduljanova Z., Rgizbaeva I. Communicative structure of the word. 4TH WORLD CONFERENCE ON PSYCHOLOGY, COUNSELING AND GUIDANCE. 2014. Vol. 114. P. 551–558. DOI: 10.1016/j.sbspro.2013.12.745. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000335607400098.

Завантаження

Номер

Том 13 № 4 ч.2 (2022): Міжнародний філологічний часопис

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).