Cтратегії, виклики та можливості мультикультурної освіти через призму розвитку міжкультурної комунікації
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog15(1).2024.012Анотація
У сучасному світі, який щодня стає дедалі різноманітнішим через соціально-політичні, економічні й освітні фактори впливу, питання ефективності міжкультурної взаємодії набуває особливого значення, а мультикультурна освіта за своєю природою покликана для створення й розвитку інклюзивних навчальних середовищ. У цій статті, відповідно, розглядаються складні аспекти взаємодії міжкультурної комунікації й мультикультурної освіти з метою розкриття мультикультурних стратегій, викликів та можливостей на допомогу й опору науково-педагогічним працівникам зокрема, що сприятиме розвитку ефективних міжкультурних компетенцій учасників освітнього процесу. Проаналізовано ключові теорії міжкультурної комунікації та мультикультурної освіти через дослідження взаємозв'язків між ними та їхня роль у розвитку культурної компетентності, емпатії та соціальної справедливості серед учасників різних культурних та соціальних груп в освітньому середовищі. Розглянуто виклики, пов'язані з культурними відмінностями, мовною різноманітністю та динамікою організації навчально-виховного й самоосвітнього процесів у навчальному контексті. Надано критичну оцінку педагогічним підходам, дизайну навчальних програм та програм підготовки викладачів, спрямованих на підвищення міжкультурного розуміння та інклюзивності. Розглянуто вплив технологічних досягнень та глобалізації на міжкультурну комунікацію в навчальних закладах, проаналізовано можливості та виклики, які їх супроводжують. Висновки сприяють активній дискусії щодо розвитку культурно чутливих та трансформаційних навчальних досвідів для учасників освітнього процесу незалежно від їхньої приналежності до культурних і етнічних груп.
Посилання
Bakum, Z., Palchykova, O., Kostiuk, S., & Lapina, V. (2019). Intercultural competence of personality while teaching foreign languages. Revista Espasios, 40, 23-24.
Chaika, O. (2024). Polycultural tolerance in international business and law. III International Conference Languages for Specific Purposes and Ways of Instruction and Acquisition: Innovative Approach, Kyiv, Ukraine, 6-7 April 2022; p. 24-29.
Bondarenko, V. (2019). The role of language education in the formation of intercultural communication underconditions of globalization. Derzhava ta regiony, 2(57), 32-36.
Torres, C. A., & Tarozzi, M. (2020). Multiculturalism in the world system: towards a social justice model of inter/multicultural education. Globalisation, societies and education, 18(1), 7-18.
Banks, J. A. (2015). Cultural diversity and education: Foundations, curriculum, and teaching. Routledge. 366 p. https://doi.org/10.4324/9781315622255
Chaika, O. (2023). Сultural Sensitivity and Diversity Training for Foreign Language Teachers. Contemporary Studies in Foreign Philology, 2(24), 396-410. https://doi.org/10.32782/2617-3921.2023.24.396-410
Gay, G. (2018). Culturally responsive teaching: Theory, research, and practice. teachers college press.
Holliday, A. (2021). Intercultural communication: An advanced resource book for students. Routledge.
Ladson-Billings, G. (2014). Culturally relevant pedagogy 2.0: aka the remix. Harvard educational review, 84(1), 74-84.
Toohey, K., & Smythe, S. (2022). A different difference in teacher education: Posthuman and decolonizing perspectives. Language and Education, 36(2), 122-136.
Liu, X. (2023). Understanding multicultural education in Chinese higher education: The perspectives of ethnic minority students anduniversity educators. Doctoral Dissertation, Faculty of Educational Sciences of the University of Helsinki.
Cross, T. L. (1989). Towards a culturally competent system of care: A monograph on effective services for minority children who are severely emotionally disturbed.
Campinha-Bacote, J. (2002). The process of cultural competence in the delivery of healthcare services: A model of care. Journal of transcultural nursing, 13(3), 181-184.
Bennett, M. (2013). Basic concepts of intercultural communication: Paradigms, principles, and practices. Hachette UK.
Jackson, J. (2019). Introducing language and intercultural communication. Routledge.
Vygotsky, L. S., & Cole, M. (1978). Mind in society: Development of higher psychological processes. Harvard university press.
Engeström, Y. (1987). An activity-theoretical approach to developmental research. Helsinki: Orienta-Konsultit.
Crenshaw, K. (2021). Demarginalizing the intersection of race and sex: a black feminist critique of antidiscrimination doctrine, feminist theory and antiracist politics. Droit et société, 108, 465.
Amelina, S. (2022). Übersetzung von Lakunen zur Prävention interkultureller kommunikativer Störungen. Interkulturalität in Sprache, Literatur und Bildung, 5, 107-132.
Alim, H. S., & Paris, D. (2017). What is culturally sustaining pedagogy and why does it matter. Culturally sustaining pedagogies: Teaching and learning for justice in a changing world, 1, 24.
Rousseau, C. K., & Dixson, A. D. (2006). The first day of school: A CRT story. Critical race theory in education: All God’s children got a song, 57-65.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
