Мова та культура:моделі мультикультуралізму

Анотація

Стаття представляє концепцію поєднання мови та культури та розглядає зв’язок між ними через три складові за Вордхо, де одна складова підкреслює, що структура мови визначає її функціонування, друга наполягає, що художні цінності визначають використання мови, а третя стосується тверджень, що зв’язок між двома не існує. В останній частині статті наголошується, що зазначені думки стосуються здебільшого мовної освіти та політики. При вивченні першої мови студенти й усі інші задіяні суб’єкти занурені у власну культуру; за таких умов зв’язок між мовою та культурою часто не піддається сумніву. Для тих, хто вивчає іноземну мову як першу, наприклад, справжні художні ускладнення та розуміння постають як такі, що розташовані далеко за межами тексту; тоді розуміння мови набуває іншої форми. Хоча розділити мову та культуру можливо, сумнівно постає обґрунтованість концепцій, які несе подібне розділення. Значення художнього компоненту у мові також розглядається через його актуальність для мовної освіти та висунутих гіпотез, через які проявляється мовна грамотність та мовна політика. Основна частина статті демонструє специфіку чотирьох моделей мультикультуралізму, а власне: мультикультурна освіта, культурна інтеграція, контекст для вибору та культурна мова. Зосереджуючись на моделях мультикультуралізму, представлено, як кожна модель може сприяти бізнесу та розвитку комунікації у корпораціях, натомість класичного обговорення філософської доктрини мультикультуралізму, впливу на спілкування та переліком прикладів методологій мультикультурної освіти. Тим не менш, важлива роль мультикультуралізму схвалюється як для тих, хто вивчає мову, а відтак для всіх, хто залучений до мовної освіти.