Українська мова як рідна, успадкована та іноземна: зміст понять і принципи викладання
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog14(4).2023.010Анотація
Зацікавлення у вивченні української мови постійно зростає. Сьогодні ми можемо окреслити три аудиторії, які вивчають мову: українці, діаспора, іноземці. Відповідно підходи до викладання мають бути різними. Тому у статті визначено зміст понять українська мова як рідна, українська як успадкована та українська як іноземна. Зосереджено увагу на змісті поняття «носій рідної мови» та його характеристиках. Схарактеризовано основні принципи та завдання сучасного уроку з української мови як рідної. Це розвиток умінь працювати з інформацією, створювати й аналізувати тексти, висловлювати власну думку. Також урок виконує виховну функцію, забезпечує засвоєння морально-етичних і психологічних принципів спілкування і співпраці тощо. Висвітлено традиційні та нетрадиційні методи викладання мови. Для викладачів мови як успадкованої цільовою аудиторією є білінгви, які, як правило, мають добрі усні навички володіння мовою, сформовані під впливом спілкування вдома або у громаді, а от навички читання і письма є недостатньо розвиненими. Тому основна увага викладача повинна бути зосереджена на розвитку саме навичок читання, зокрема розуміння змісту прочитаного тексту, та письма, вміння не тільки відтворювати тексти, а й складати їх. У навчанні варто застосовувати діяльнісний метод, диференційований підхід, поєднувати різні типи занять, а також взаємопов’язане навчання мови й культури. У цієї аудиторії виникають проблеми, пов’язані з інтерференцією. Також у статті висвітлено основні принципи і правила викладання мови як іноземної: роль мети іншомовця для вивчення мови, вибір методик викладання, в основі яких є комунікативний підхід, побудова курсів відповідно до рівнів володіння мовою, лінгвокультурологічний аспект тощо. Як приклад наведено Міжнародну літню школу україністики «Крок до України», організатором якої є Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка».
Посилання
Holub, N., & Horoshkina, O. (2023). Studying the Ukrainian language in institutions of general secondary education. General secondary education of Ukraine in the conditions of martial law and reconstruction: realities, experience, perspectives, 8–14. https://doi.org/10.32405/978-966-644-737-4-2023-192.
Horda, О., & Trumko, O. (2022). International School of Ukrainian Studies «Step to Ukraine» of IIEC: Methods of Organizing the Educational Process, Forms of Conducting Classes and Learning Resources. Slavic studies, 26, 2, 135–141. https://doi.org/10.18485/slavistika.2022.26.2.12.
Kalmykova, L., Kharchenko, N., & Mysan, I. (2021). «I-Language» i. e. «Individual Language»: The Problem of Functional Generalization. Psycholinguistics, 29 (1), 59–99. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-1-59-99.
Kostiv, О., & Skolozdra-Shepitko, О. (2018). Methods of Teaching the Ukrainian Language: Didactic and Methodological Manual. Lviv.
Mazuryk, D., Antoniv, O., Synchak. O., & Boiko, H. (2020). Standardized requirements: levels of proficiency in Ukrainian as a foreign A1–C2. Examples tasks for certification. Kyiv.
Pikhmanets, Ch. (2022). Ukrainian as a heritage language in schools of ukrainian studies abroad. Theory and Practice of Teaching Ukrainian as a Foreign Language, 16, 38–48.
Redkva, М. (2020). Ukrainian language in the context of multilingualism: selected issues. Studia Ukrainica Posnaniensia, VIІІ/1, 147–155. https://doi.org/10.14746/sup.2020.8.1.15.
Rusanivskyi, V. (2007). Native language. Ukrainian language: Encyclopedia. Kyiv.
Samusenko, O. (2019). Conversational practice as a way to overcome the language barrier in learning a foreign language. Materials of the international scientific and practical conference «Actual problems of teaching Ukrainian as a foreign language», 62–64.
Svitlyk, M. (2019). Game exercises and role-playing games are effective methods of teaching Ukrainian as a foreign language. Materials of the international scientific and practical conference «Actual problems of teaching Ukrainian as a foreign language», 64–67.
Trumko, O. (2020). Development of monologue speech at the classes of Ukrainian as a foreign language. Labyrinths of Reality: Collection of scientifical works, 4 (9), 21–23.
Turkevych, О. (2019). Ukrainian language as a heritage: achievements and needs. ІХ Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik «Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht», 192–204.
Shvets, H. (2019). Theory and practice of teaching of the Ukrainian language to foreign students of humanities. Kyiv: Feniх.
Bilash, O. (2011). Developing Heritage Language Literacy: Cracking the code vs reading with understanding. http://www.educ.ualberta.ca/staff/olenka.bilash/best%20of20bilash/IHLA_PDFs /DevelopingLiteracy_april2011IHLAarticle.pdf.
Kalmykova, L., Kharchenko, N., & Mysan, I. (2020). Philosophy of Language and the Language of Philosophy: a New Approach to Functional Classification of the World’s Languages. Philosophy and Cosmology, 25, 89–108.
Medgyes, P. (1992). Native or non-native: Who's worth more? ELT Journal, 46(4), 340–349.
Phillipson, R. (1992). Linguistic imperialism. Oxford: Oxford University Press.
Seals, C. Heritage Voices: Language – Ukrainian. https://www. researchgate.net/publication/273444280_Heritage_Voices_Language_Ukrainian.
Smolinski, F. (1993). Landmarks of American Languages. Washington: United States Information Agency.
Tarnopolsky, О. (2016). Foreign language education: Principles of teaching English to adults at commercial language schools and centers. Cogent Education, 3 (1), 1–18.
Thornbury, S. (1999). How to teach Grammar. Edinburg: Pearson Education Limited.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
