Штучний інтелект і літературне редагування медіатекстів: точки біфуркації
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog14(4).2023.08Анотація
Актуальність. Статтю присвячено використанню штучного інтелекту в медіа, адже низка інформаційних агенцій, медіа застосовують його для виконання різноманітних завдань. З’являються документи, що встановлюють для редакцій та медіа етичні стандарти та принципи, які застосовуватимуть у роботі зі штучним інтелектом, або містять перші рекомендації щодо використання штучного інтелекту (зокрема, генеративного) в освіті й наукових дослідженнях. Визнано, що штучний інтелект відкриває нові можливості, але й водночас несе значні загрози. Наскільки штучний інтелект можна використовувати в медіа, зокрема для перефразовування і/або редагування текстів (зокрема прози для дітей), досі не вивчено.
Методи. У дослідженні використано низку загальнонаукових та лінгвістичних методів. Зокрема, методи аналізу, синтезу, дедукції та індукції, описовий метод застосовано для обґрунтування теоретичної бази дослідження та узагальнення власних спостережень. Експериментальний метод використано, щоб перевірити можливості окремих наявних інструментів на основі штучного інтелекту для перефразовування і редагування текстів і з’ясувати, наскільки якісним є вторинний (перефразований) і/або відредагований за допомогою цих інструментів текст.
Результати дослідження та їх обговорення. Аксіоматичним є твердження, що редагування чи саморедагування потребує будь-який текст. Безсумнівно, що сучасні технології з використанням штучного інтелекту полегшують роботу редактора, заощаджуючи дорогоцінний час. Спостережено, що українськомовний сегмент додатків і програм для роботи з текстом розвивається, а їхні розробники анонсують, що ці інструменти не тільки помічають мовні помилки, але й перефразовують текст, аналізуючи контекст, зберігаючи зміст і навіть пропонуючи кілька стилістичних варіантів. Визначено, що 1) наявні технології перефразування не досконалі, їх не можна беззастережно використовувати як один із творчих методів редагування текстів; 2) алгоритми перефразування / редагування текстів не здатні розуміти контекст події та комунікативну ситуацію, розрізняти пряме і переносне значення (наприклад, перифрази), враховувати психолінгвістичні характеристики тексту (як-от: у прозі для дітей), не знають синонімії синтаксичних одиниць тощо. Розглянуто й етичні аспекти використання технологій на основі штучного інтелекту. Зауважено, що додатки і програми для роботи з текстом ‒ інструменти, які можуть допомогти впоратися з певними завданнями, але не можуть замінити людину-редактора, зокрема її відчуття слова, стилю, тональності тексту, її креативність, навички вирішення проблем і здатність до критичного мислення.
Посилання
Vaskivska, O. E. (2022). Tekhnolohiyi shtuchnoho intelektu v zhurnalistytsi suchasnosti [Technologies of artificial intelligence in modern journalism] // Materials of the 10th Congress "Aviation in the XXI century" - "Safety in aviation and space technologies". – Kyiv: National Aviation University, P. 6.2.107‒6.2.111
Viznyuk, I.M., Buglai, N.M., Kutsak, L.V., Polishchuk, A.S., Kylyvnyk, V.V. (2021). Vykorystannya shtuchnoho intelektu v osviti [The use of artificial intelligence in education]. Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems. Issue 59. P. 14‒22.
Ivanchenko, R. G. (2003). Literaturne redahuvannya [Literary editing]. Repr. Issue. Kyiv, 247 p.
Leontieva, T. S. (2022). Media dlya ditey yak konverhentnyy produkt [Media for children as a convergent product]. Scholarly notes of TNU named after V. I. Vernadskyi. Series: Philology. Journalism. Volume 33 (72). No. 4. Part 2. P. 210‒215. DOI https://doi.org/10.32782/2710-4656/2022.4.2/35
Nanovska, V. Vyklyky i ochikuvannya. shcho redaktsiyi dumayutʹ pro vprovadzhennya shtuchnoho intelektu [Challenges and expectations. what newsrooms think about the implementation of artificial intelligence – JournalismAI survey] [Electronic resource]. Access mode: https://mediamaker.me/shho-redakczyiy-dumayut-pro-vprovadzhennya-shtuchnogo-intelektu-opytuvannya-journalismai-5368/
Nanovska, V. De zhurnalisty mozhutʹ zaluchyty shtuchnyy intelekt – keysy svitovykh vydanʹ [Where journalists can involve artificial intelligence – cases of world publications] [Electronic resource]. Access mode: https://mediamaker.me/de-zhurnality-mozhut-zaluchyty-shtuchnyj-intelekt-kejsy-svitovyh-vydan-4797/
Ohar, E. (2015). Typolohichni osoblyvosti ukrayinsʹkykh tsyfrovykh media dlya ditey ta pidlitkiv [Typological features of Ukrainian digital media for children and adolescents]. Collected works of the Scientific Research Institute of Press Studies. Issue 5. P. 241‒251.
Partiko, Z. V. (2017). Zahalʹne redahuvannya: normatyvni osnovy : navch. posib. [General editing: normative foundations: text book]. Lviv: VF. Poster, 416 p.
Pro skhvalennya Kontseptsiyi rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukrayini: rozporyadzhennya Kabinet Ministriv Ukrayiny vid 2 hrudnya [On the approval of the Concept of the development of artificial intelligence in Ukraine: order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated December 2]. (2020). No. 1556. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text
Romantsova, B. Chy zaminytʹ ChatGPT redaktoriv [Will ChatGPT replace editors] [Electronic resource]. Access mode: https://litosvita.com/chatgpt-editors/
Shashenko, S. (2023). Perevahy zaluchennya shtuchnoho intelektu dlya optymizatsiyi dyzaynersʹkykh protsesiv u sferi media Advantages of involving artificial intelligence for optimization of design processes in the field of media. Ukrainian Information Space, (1(11), 163–174. https://doi.org/10.31866/2616-7948.1(11).2023.279625
Yablonovska, N. (2017). Shtuchnyy intelekt ta mas-media: vyklyky dlya pidhotovky zhurnalistiv [Artificial intelligence and mass media: challenges for training journalists]. Visnyk of Lviv University. Journalism series. Issue 42. P. 95–101
Abdulsadek Hassan, Akram Albayari, (June 2022). The Usage of Artificial Intelligence in Journalism In book: Future of Organizations and Work After the 4th Industrial Revolution (pp.175-197) DOI:10.1007/978-3-030-99000-8_10
ISO/IEC TR 24028:2020(en) Information technology — Artificial intelligence — Overview of trustworthiness in artificial intelligence. URL: https://www.iso.org/standard/77608.html
Khormali A, Yuan J-S. ADD: Attention-Based DeepFake Detection Approach. Big Data and Cognitive Computing. 2021. Vol. 5(4):49. https://doi.org/10.3390/bdcc5040049
Miao, Fengchun, Holmes, Wayne. Guidance for generative AI in education and research. (2023). [Electronic source]. Retrieved from: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000386693/PDF/386693eng.pdf.multi
Roe Jasper, Perkins Mike. (2023). What they’re not telling you about ChatGPT’: exploring the discourse of AI in UK news media headlines Humanities and Social Sciences Communications. Vol. 10(1). DOI:10.1057/s41599-023-02282-w
Leah Chong, Guanglu Zhang, Kosa Goucher-Lambert, Kenneth Kotovsky, Jonathan Cagan. (2022). Human confidence in artificial intelligence and in themselves: The evolution and impact of confidence on adoption of AI advice. Computers in Human Behavior, Vol. 127, https://doi.org/10.1016/j.chb.2021.107018
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
