Підходи до оцінювання компетентності в письмовому перекладі
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog14(4).2023.09Анотація
Актуальність. Важливим компонентом системи формування компетентності в письмовому галузевому перекладі є оцінювання рівня її сформованості, що має враховувати новітні напрацювання науковців, вимоги ринку праці та сучасні як міжнародні, так і вітчизняні освітні стандарти. Мета статті – проаналізувати підходи до оцінювання компетентності в письмовому перекладі і визначити ті, які відповідають оцінювання рівня сформованості компетентності в письмовому галузевому перекладі у студентів 4-го курсу спеціальності «Філологія». Автор застосовує такі теоретичні методи дослідження, як аналіз наукових праць із оцінювання перекладу та освітніх стандартів, а саме Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти і Проєкту PETRA-E, зіставлення, узагальнення і синтез їхніх основних положень для обґрунтування підходів до оцінювання компетентності в письмовому галузевому перекладі.
Обговорення. Реалізація рівневого підходу здійснюється через визначення початкового і цільового рівнів володіння письмовим галузевим перекладом окремо для англійсько-української й українсько-англійської мовних пар та врахування дескрипторів глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти в частині письмового перекладу тексту, модифікованих з урахуванням типів текстів, виду письмового перекладу (повного, фрагментарного, реферативного, анотованого) й інформаційно-технологічних умінь; а також компетентнісно-орієнтованих дескрипторів Проєкту PETRA-E, змінених згідно з особливостями галузевого перекладу, зокрема, термінологічними й предметними знаннями, навичками і вміннями. Підхід, орієнтований на процес, найкраще проявляється під час поточного контролю, метою якого є отримання зворотного зв’язку про ефективність засвоєння знань, формування навичок та розвитку вмінь. Він реалізується за допомогою таких методів, як контрольний лист та перекладацький аналіз тексту. Підхід, орієнтований на результат, передбачає оцінювання тексту перекладу за допомогою холістичного, аналітичних (власне аналітичного, еротологічного, на основі контрольного листа та нормо-орієнтованого) та комбінованого методів, вибір яких залежить від типу письмового перекладу, виду й мети контролю.
Висновки. Оцінювання рівня сформованості компетентності в письмовому галузевому перекладі у студентів 4-го курсу спеціальності «Філологія» – це складний багатогранний процес, який базується на рівневому підході, а також на підходах, орієнтованих на процес і результат. Вони реалізуються з урахуванням модифікованих дескрипторів Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти й Проєкту PETRA-E, а також типу письмового перекладу, виду й мети контролю.
Посилання
Al-Jarf, R. (2021). Critical analysis of translation tests in 18 specialized translation courses for undergraduate students. European Journal of Education and Pedagogy, 2(3), 1-7. DOI: https://doi.org/10.24018/ejedu.2021.2.3.86
Cheng, S. (2019). Exploring process-oriented translation competence assessment: rationale, necessity, and potential from a problem-solving perspective. In E. Huertas-Barros, S. Vandepitte, & E. Iglesias-Fernández (Eds.), Quality Assurance and Assessment Practices in Translation and Interpreting (pp. 199-225). IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-5225-5225-3.ch009
Chernovatyi, L. М. (2013). Methodology of teaching translation as speciality: textbook for translation majors. Vinnytsia: Nova Knyha, 376 p.
Council of Europe (2020). Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment – Companion volume. Strasbourg: Council of Europe Publishing. URL: https://rm.coe.int/common-european-framework-of-reference-for-languages-learning-teaching/16809ea0d4
Eyckmans, J., & Anckaert, Ph. (2017). Item-based assessment of translation competence: Chimera of objectivity versus prospect of reliable measurement. Linguistica Antverpiensia, New Series: Themes in Translation Studies, 16, 40–56.
Fabrychna, Ya. (2021). Current researches on the issue of assessment in translation didactics. Foreign Languages, 4, 16–28. DOI: https://doi.org/10.32589/1817-8510.2021.4.248289
Fokin, S. B. (2016). Criteria for evaluation of general text translation in accordance with n-point system. Language and conceptual world views. Kyiv: Kyiv University, 56 (2), 311 – 320. URL: http://postup.zzz.com.ua/Fokin_Kriter_otsinky_perekladu.pdf
Garant, M. (2009). A case for holistic translation assessment. Kalliokoski, J., T. Nikko, S. Pyhäniemi & S. Shore (toim.) 2009. AFinLA-e Soveltavan kielitieteen tutkimuksia, 1, 5–17. URL: http://ojs.tsv.fi/index.php/afinla/article/viewFile/2612/2402
Hurtado Albir, A., & Pavani, S. (2018). An empirical study on multidimensional summative assessment in translation teaching. The Interpreter and Translator Trainer 12 (1), 25–47. DOI: 10.1080/1750399X.2017.1420131
Ihnatenko, V., & Borshchovetska, V. (2020). Special aspects of gist and abstract translation quality assessment. Foreign Languages, 3(103), 12–17. DOI: https://doi.org/10.32589/1817-8510.2020.3.218988
Korol, T. (2020). Assessment of prospective philologists’ translation performance: evaluation methods review. Innovative Pedagogy, 26, 54–57. DOI: https://doi.org/10.32843/2663- 6085/2020/26.10
Korol, T. (2023). Reflective approach to prospective philologists’ translation competence assessment. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2023.92.2.08
Kübler, N., Mestivier, A., & Pecman, M. (2018). Teaching secialised translation through corpus linguistics: translation quality assessment and methodology evaluation and enhancement by experimental approach. Meta, 63(3), 807–825. DOI: https://doi.org/10.7202/1060174a
Mateo, R. M. (2014). А deeper look into metrics for translation quality assessment (TQA): a case study. Miscelánea: a Journal of English and American Studies, 49, 73-94.
Mei, H., & Chen, H. (2022). assessing students’ translation competence: integrating China’s Standards of English with cognitive diagnostic assessment approaches. Frontiers in Psychology. 13:872025. DOI: 10.3389/fpsyg.2022.872025
Nikolaeva, S., & Korol, T. (2021). Prospective philologists’ translation assessment triangulation: screen video recording and think aloud protocol combination. Advanced Education, 8(18), 30-41. DOI: https://doi.org/10.20535/2410-8286.228550
PETRA-E Framework of Reference for the Education and Training of Literary Translators. URL: https://petra-educationframework.eu/
Standard of Higher Education of Ukraine for the first (Bachelor’s) degree in 03 Humanities (field of knowledge), 035 Philology (specialty). (2019). Kyiv: Ministry of Education and Science of Ukraine.
Strilets, V. V. (2019). Peculiarities of teaching contracted scientific and technical translation. Pedagogical Process: Theory and Practice. Series: Pedagogy, 3–4 (66–67), 84–89.
Vázquez y del Árbol, E. (2014). Specialised translation assessment: uncommon senses and other stories. Lebende Sprachen, 59 (1), 1–18. DOI: 10.1515/les-2014-0004
Williams, M. (2013). A holistic-componential model for assessing translation student performance and competency. Mutatis Mutandis, 6 (2), 419‒443.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
