Cтереотипи української етносвідомості у візуальному секторі поетики (на матеріалі текстів балад Тараса Шевченка)
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2019.02.025Анотація
Анотація. З метою дослідження особливостей художнього мовлення Тараса Шевченка у пропонованій розвідці автор робить спробу аналізу поетичної мови як результату освоєння зони зорового сектору сприйняття змістів та їх вербалізації у стереотипах української етносвідомості. У контексті з’ясування закономірностей побудови і сприймання текстових одиниць широкого застосування набув комплексний аналіз, який забезпечує осягнення найглибших структур поетичної мови. Тези про те, що «текст не існує поза його створенням і сприйняттям», що «літературний твір реалізується у свідомості, у сприйнятті читача», дають розуміння текстової структури як динамічної даності, кожен елемент якої на різних зрізах суспільного, науково-культурного розвитку набуває більшої чи меншої актуалізації. Не останню роль у цьому процесі відіграють етнічні стереотипи, зокрема, перцептивні етностереотипи, які надають нові дані про особливості категоризації світу творчою особистістю, її світогляд, а також про соціокультурні, ментальні, вербальні домінанти етносу, до якого належить художник слова. Водночас етностереотипи – це результат систематизації феноменів у свідомості, і достовірні відомості про них можуть бути отримані тільки за умови вивчення гранично повної системи мовних фактів, які відображають особливості світогляду особистості, що можливо лише за умови вивчення творчості класиків, зокрема поетичного мовлення Тараса Шевченка.
Посилання
Apresyan, Yu. D. (1995). Integral'noe opisanie yazyka i sistemnaya leksikografiya [Integral language description and systemic lexicography]. Moscow: Yazyki russkoy kul'tury, 766.
Buslaev, F. I. (1959). Istoricheskaya grammatika russkogo yazyka [Historical grammar of the Russian language]. Moscow: Uchpedniz, 289.
Klynchenko, T. (1996). Etnichnyi dovidnyk: poniattia ta terminy [Ethnic Handbook: Concepts and Terms]. Available at: http://www.socd.univ.Kiev. ua/fulltext.html.
Kravchenko, A.V. (1996). Yazyk i vospriyatie: Kognitivnye aspekty yazykovoy kategorizatsii [Language and Perception: The Cognitive Aspects of Language Categorization]. Irkutsk, 160.
Kubryakova, E. S. (1986). Nominativnyy aspekt rechevoy deyatel'nosti [Nominative aspect of speech activity]. Moscow: Nauka, 158.
Kubryakova, E. S. (2004). Yazyk i znanie [Language and Knowledge]. Moscow: Yazyki slavyanskoy kul'tury, 560.
Slukhai, N. V. (2011). Svit sakralnoho slova Tarasa Shevchenka [The world of sacred words by Taras Shevchenko]. Kyiv: Ahrarmediahrup, 227.
Taranenko, O. O. (1980). Polisemichnyi paralelizm i yavyshche semantychnoi analohii [Polysemic parallelism and the phenomenon of semantic analogy]. Kyiv: Naukova dumka, 114.
Shevchenko, T. H. (2011). Kobzar [Kobzar]. Kyiv: Vydavnychyi tsentr «Prosvita», 736.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
