Комунікативна професіограма менеджера з позиції ділової комунікації
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2019.03.074Анотація
Анотація. У статті досліджено основні професійні комунікативні знання, уміння та навички менеджера, визначено їх значення під час виконання професійних обов’язків, описано професіограму менеджера з позиції ділової комунікації. Також в дослідженні охарактеризована модель комунікації на матеріалі комунікативної професіограми менеджера, окреслено пріоритетні напрями ділової комунікацій і фахової соціальної перцепції. З’ясовано, що професіограма менеджера з позиції ділової комунікації – це система комунікативних норм, знань, умінь і цінностей, яка реалізується у процесі професійної комунікації і є необхідністю, що супроводжує його професійну діяльність у виробничій сфері.
Важливою і необхідною вимогою сучасності є багатопрофільність менеджера як керівника виокремленої ланки підприємства і його професійні комунікативні навички, пов’язані з цим. Його комунікації поєднують в собі системне проектувальне мислення, глибокі інженерні знання, інноваційну культуру, знання і вміння менеджера проекту, організатора виробництва в умовах сталого розвитку, а також фасилітатора міжпрофесійної комунікації.
Таким чином, ділова комунікація менеджера – це вагома частина загальної професійної культури фахівця.
Порушені питання забезпечують алгоритмізацію комунікативних дій щодо розробки стандартів професійної комунікативної компетентності фахівця.
Посилання
Amelina S. M. (2008). Teoretyko-metodychni osnovy formuvannia kultury profesiinoho spilkuvannia u studentiv vyshchykh ahrarnykh navchalnykh zakladiv. Avtoref. dys. d. ped. n.: teoriia i metodyka profesiinoi osvity. Kharkiv: KhNPU.
Luzan P.H. (2012). Aktyvizatsiia navchalno-piznavalnoi diialnosti maibutnikh kvalifikovanykh robitnykiv zasobamy problemnoho navchannia Naukovyi visnyk Instytutu profesiino-tekhnichnoi osvity NAPN Ukrainy. Ser.: Profesiina pedahohika.
Osovska H. V. (2017). Komunikatsii v menedzhmenti. Kyiv: Kondor.
Iaroshchuk I.D. (2009). Teoretychne obgruntuvannia profesiohramy ekonomista z pozytsii dilovoi komunikatsii. Seriia: 2. р. 31-35.
Haponova L.Ie, Holenko V.M., Leonova N.V. (2012). Ukrainska mova (za profesiinym spriamuvanniam). Dnipropetrovsk: NMetAU.
Khmil F. I. (2004). Dilove spilkuvannia. K.: Akademvydav.
Rudnytska N.A. (2016). Problema rozrobky osvitnikh standartiv inzheneriv ahrarnoho profiliu z urakhuvanniam dosvidu profesiinoi pidhotovky ahroinzheneriv Frantsii. Aktualni problemy pedahohiky, psykholohii ta profesiinoi osvity. Retrieved from http://journals.uran.ua/apppfo/article/view/85311.
Bakhtin, M. M. (1996). Problema movnykh zhanriv. Lyteraturno-krytychni statti. M. : Khud. lit., р. 428-472.
Standart vyshchoi osvity stupenia «mahistr» haluzi znan 28 publichne upravlinnia ta administruvannia spetsialnist 281 publichne upravlinnia ta administruvannia Retrieved from http://ktpu.kpi.ua/wp-content/uploads/2017/12/SVO_magistr_281-074-Publichne-upravlinnya-ta-administruvannya_red.pdf
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
