Навчання питальних мовленнєвих актів у контексті когнітивно-комунікативної парадигми: міждисциплінарна інтеграція
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2020.01.122Анотація
У статті автори розкривають значний потенціал інтегрованого дослідницького проєкту для підготовки студентів – майбутніх викладачів англійської мови – до вербальної взаємодії між вчителем та учнем на занятті з англійської мови. Увагу сфокусовано на питальних мовленнєвих актах як пріоритетних з огляду на їх домінуючу роль у реалізації дидактичного дискурсу. Метою представленої наукової розвідки є опис результатів експериментального навчання, спрямованого на оволодіння студентами магістратури вміннями формулювати та успішно використовувати питальні мовленнєві акти у дидактичному дискурсі. Представлене дослідження здійснювалося в рамках комплексного дослідження, спрямованого на підвищення грамотності студентів магістратури в реалізації питальних мовленнєвих актів для ефективного будування власної мовленнєвої поведінки на занятті з англійської мови. Дані були зібрані за допомогою таких методів: спостереження, аналіз результатів навчальної діяльності студентів, інтерв’ю, анкетування, математична обробка отриманих даних. Автори описують організацію навчальної діяльності студентів під час роботи над дослідницьким мініпроєктом «Питальні висловлювання: як, коли, для чого», який був реалізований на основі зінтегрованого змісту курсу «Теорія та практика мовної комунікації» та виробничої практики. Проєкт був зорієнтований на спільну роботу викладача та студента, та реалізовувався в 3 етапи, кожний з яких передбачав стадію аналізу, стадію обговорення отриманих результатів та стадію продукції. Проєкт мав такі особливості: міждисциплінарний та практично орієнтований характер, розвиток когнітивної сфери студентів, підвищення грамотності студентів у реалізації питальних мовленнєвих актів в контексті когнітивно-комунікативної парадигми, навчання через когніцію, навчання через досвід. Результати оцінки ефективності описаної системи роботи свідчать про позитивний вплив інтегрованого дослідницького мініпроєкту на мовленнєвий репертуар студентів – майбутніх викладачів англійської мови. Робота над проєктом сприяла формуванню у студентів системи інтегрованих знань, засвоєнню ними когнітивних принципів побудови дидактичного дискурсу, розвитку умінь його аналізу з метою дослідження можливого впливу питальних мовленнєвих актів на учня, вдосконаленню вмінь формулювати та успішно використовувати питальні мовленнєві акти у вербальній взаємодії між вчителем та учнєм, вдосконаленню власного стилю викладання.
Посилання
Austin, J. L. (1962). How to Do Things with Words. Oxford University Press, Oxford. 167 p.
Sinclair, J. M., & Brazil, D. (1982). Teacher Talk. Oxford University Press. 174 p.
Synytsia, A. (2008). Lohiko-filosofskyi aspekt «movlennievykh aktiv» [Logic and Philosophical Aspect of "Speech Acts"]. Visnyk natsionalnoho universytetu «Lvivska Politekhnika»: Filosofski nauky. - Bulletin of Lviv Polytechnic National University: Philosophical Sciences, 607, 16-21.
Carter, R., & McCarthy, M. (2013). Cambridge Grammar of English. A Comprehensive Guide: Spoken and Written English Grammar and Usage. Cambridge: Cambridge University Press.
Sinclair, J. M., & Coulthard, M. (1975). Towards an Analysis of Discourse: The English Used by Teachers and Pupils. Oxford: Oxford University Press.
Long, M. H., & Sato, C. J. (1983). Classroom Foreigner Talk Discourse: Forms and Functions of Teachers' Questions. In H. W. Seliger, & M. H. Long (eds.), Classroom oriented research in second language acquisition (pp. 268-285). Rowley, MA: Newberry House.
Tsui, A. M. B. (1992). A Functional Description of Questions. In M. Coulthard (ed.), Advances in Spoken Discourse Analysis (pp. 162-82). London: Routledge.
Basra, S. M., & Thoyyibah, L. (2017). A Speech Act Analysis of Teacher Talk in an EFL Classroom. International Journal of Education, 10 (1), 73-81. doi: http://dx.doi.org/10.17509/ije.v10i1.6848.
https://doi.org/10.17509/ije.v10i1.6848
Tatsuki, D. H., & Houck, N. R. (2010). Pragmatics from Research to Practice: Teaching Speech Acts. In D. H. Tastuki, & N. R. Houck (Eds.), Pragmatics: Teaching Speech Acts (pp. 1-6). Alexandria, VA: TESOL.
Judd, E. L. (1999). Some Issues in the Teaching of Pragmatic Competence. In E. Hinkel (ed.), Culture in Second Language Teaching and Learning (pp. 152-166). Cambridge: Cambridge University Press.
Derry, S. (1996). Cognitive Schema Theory in the Constructivist Debate. Educational Psychologist, 31(3/4), pp. 163-174.
https://doi.org/10.1207/s15326985ep3103&4_2
Kasper, G., & Rose, K. R. (2002). Pragmatic Development in a Second Language. Malden MA: Blackwell.
Obdalova, O. A. (2014). Exploring the Possibilities of the Cognitive Approach for Non-linguistic EFL Students Teaching. Language and Culture : Proceedings of the XXV Annual International Academic Conference (pp. 64-71), October 20-22, 2014.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).