Конвенційні імплікатури в англомовному художньому дискурсі: тригери і процес інференції
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2020.02.026Анотація
Анотація. У статті висвітлюється тригери конвенційної імплікатури, що співвідносні з описом вікових значень в англомовному художньому дискурсі. Мета статті – виявлення конвенційних імплікатур, маркованих прислівниками часу, здатними модифікувати описані текстом вікові значення. Для досягнення поставленої мети використовувалася низка методів: Грайсіанська і нео-грайсіанська інференційна прагматика для вилучення конвнційних імплікатур, маркованих прислівниками часу; формально-функційна прагматика для ідентифікації конвенційно вбудованих прагматичних значень, а також елементи стилістичного і контекстуально-інтерпретаційного аналізу художнього тексту.
Основні результати дослідження стосуються ідентифікації найбільш частотних адвербіальних модифікаторів, що є тригерами конвенційних імплікатур у нараціях, дотичних до позначення віку у англомовному художньому дискурсі. Ідентифіковані тригери включають прислівники часу still, just, suddenly і recently, які актуалізують конвенційні імплікатури завдяки наявності в їхній семантиці пресупозиційного компоненту «протяжність у часі», що корелює з віковими семами. Найчастотнішим маркером «вбудованого» конвенційного значення є прислівник still через наявність в його семантичній структурі семантичних компонентів "so far" і "even if”.
Конвенційні імплікатури, пов’язані із значеннями віку, зазвичай модифікують вікові дескриптори зовнішності (імплікатурою «в такому віці люди зазвичай так добре не виглядають») і поведінки (імплікатурою «в такому віці люди зазвичай так не поводяться»). Набагато менш частотними є конвенційні імплікатури, асоційовані з фізичним самопочуттям і відчуттями, характерними для певного віку.
Перспективою подальших досліджень є вивчення тригерів конвенційних імплікатур у діалогічному мовленні персонажів англомовного художнього дискурсу.
Посилання
Ariel, M. (2012). Research paradigms in pragmatics. The Cambridge handbook of pragmatics In Allan, K. & Jaszczolt, K.M. (Eds.). New York: Cambridge University Press, 23-45.
https://doi.org/10.1017/CBO9781139022453.003
Beaver, D. (1997). Presupposition. The handbook of logic and language. Van Benthem, J. & A. ter Meulen, A. (eds.). Amsterdam: Elsevier, 939-1008.
https://doi.org/10.1016/B978-044481714-3/50022-9
Beaver, D. (2001). Presupposition and assertion in dynamic semantics. Stanford: CA: CSLI Publications.
Brown, G. & Yule, G. (1983). Discourse Analysis. New York: Cambridge University Press.
https://doi.org/10.1017/CBO9780511805226
Cunningham, M. (2000). The Hours. Picador Modern Classics.
Currie, G. (2006). "Why Irony is Pretence". The Architecture of the Imagination: New Essays on Pretence, Possibility, and Fiction. Shaun Nichols (ed.). Oxford: Clarendon Press, 111-136.
https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199275731.003.0007
Frapolli, M.J. & Fernandez, N.V. (2007). Inference markers and conventional implicatures. Teorema: International Journal of Philosophy, 26 (2), 124-140.
Grice, H. P. (1975). Logic and Conversation. Syntax and Semantics: Speech Acts, 3, 41-58.
https://doi.org/10.1163/9789004368811_003
Grice, H. P. (1991). Studies in the Way of Words. Cambridge: Harvard University Press, 78-79.
Kravchenko, N. & Yudenko, A. (2019). Communicative conventions and literary text: specifics of interplay. Science and Education: A New Dimension. Philology, VII (62), 211, 26-29.
https://doi.org/10.31174/SEND-Ph2019-211VII62-06
Kravchenko, N. (2017). Illocution of direct speech acts via conventional implicature and semantic presupposition. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The Journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava. Warsaw: De Gruyter Open, II(1), 128-168.
https://doi.org/10.1515/lart-2017-0004
Potts, C. (2007). Into the Conventional-Implicature Dimension. Philosophy Compass, 2(4), 665-679.
https://doi.org/10.1111/j.1747-9991.2007.00089.x
Pratt, M. L. (1977). Toward a Speech Act Theory of Literary Discourse. Bloomington: Indiana University Press.
Recanati, F. (2003). Embedded Implicatures. Philosophical Perspectives, 17 (1), 299-332.
https://doi.org/10.1111/j.1520-8583.2003.00012.x
Salinger, J.D. (2018). The Catcher in the Rye. Penguin Books Ltd.
Searle, John R. (1985). Expression and Meaning. Cambridge: Cambridge University Press.
Simons, M. (2001). On the conversational basis of some presuppositions. In Proceedings of semantics and linguistics theory. Hastings, R., Jackson, B. & Zvolensky Z. (eds.). Ithaca, NY: CLC Publications, 431-448.
https://doi.org/10.3765/salt.v11i0.3099
Steel, D. (2007). The House. A Del Book.
Sharvit, Y & Gajewski J. (2012). In Defense of the Grammatical Approach to Local Implicatures. Natural Language Semantics, 20 (1), 31-57.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
