Категорія самопрезентації в курсі української мови як іноземної
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2020.03.022Анотація
Анотація.Категорія самопрезентації є однією із ключових у повсякденній комунікації, що зумовлює актуальність дослідження, зокрема важливим є погляд на неї з позиції лінгводидактики.У статті описано особливості реалізації в українській мові категорії самопрезентації як реакції індивіда на реальний чи уявний стимул, що спонукає до представлення іншому / іншим певної інформації про себе. З’ясовано основні функції самопрезентації в міжособистісній комунікації та мовні засоби, які забезпечують її вираження. Встановлено, що для висловлення самопрезентації мовці використовують такі засоби: іменники на позначення позитивних характеристик особистості / позитивних рис характеру; прикметники із позитивною оцінкою, що характеризують особу чи її здібності; прикметники у сполученні з іменниками на позначення якостей характеру, що підсилюють позитивний образ мовця; дієслова, що позначають уподобання чи позитивне ставлення до чогось; конструкції із заперечною часткою не; прості речення; порівняння тощо. Розкрито засоби актуалізації самопрезентації у таких комунікативних ситуаціях як знайомство, телефонна розмова та співбесіда. Описані типові моделі самопрезентації дозволять іншомовцю, вивчаючи українську мову, засвоїти особливості вербалізації цієї категорії та сприятимуть формуванню комунікативної компетентності.Посилання
Pavlova, N. D. (2004). Predvibornie intencii v rechi politikov [Pre-election intention in speeches of politics]. Psihologicheskie issledovania diskursa [Psychological studies of discourse]. Moscow: PER CE, 112-119.
Pikuleva, O. A. (2013) Psikhologicheskaia mnogoznachnost' poniatiia «somoprezentatsyia lichnosti» i sovremennye nauchnye podhody k ponimaniiu ego soderzhaniia [The Concept of Self-Presentation: Multiple Meanings and Modern Approaches]. Sotsyalnaia psykhologia і obshchestvo [Social psychology and society], 2, 21-37.
Pocheptsov, H. H. (2001). Teoriia kommunikatsyi [Theory of communication]. Moskva: Vakler; Kyiv: Refl. Book, 656.
Ushakova, T. N. & Pavlova, N. D. (Eds.). (2000). Slovo v deistvyy. Іntent-analyz polytycheskoho dyskursa [A word in action. Intent analysis of political discourse]. Sankt-Peterburg: Aleteiia, 316.
Yashenkova, O. V. (2010). Osnovy teorii movnoi komunikatsii [Fundamentals of the Theory of language communication]. Kyiv: Akademiia. 312.
Jones, E. E. & Pittman, T. S. (1982). Toward a general theory of strategic self-presentation. Psychological perspectives on the self, 1, 231-262.
Semeriak, I. Z. (2014). Formuvannia stratehii samoprezentatsii maibutnikh prohramistiv zasobamy dydaktychnoi hry u protsesi navchannia inozemnoi movy profesiinoho spilkuvannia [Formation of self-presentation strategyof future programmers by menas of a didactic game in the process of foreign language for special purpose learning]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Sotsialna robota [Scientific Bulletin of Uzhgorod National University. Series: Pedagogy. Social Work], 34, 174-177.
Mazuryk, D., Antoniv, O., Synchak, O. & Boiko, H. (2020). Standartyzovani vymohy: rivni volodinnia ukrainskoiu movoiu yak inozemnoiu A1-С2. Zrazky sertyfikatsiinykh zavdan :posibnyk [Standardized Testing Requirements: Levels of the Ukrainian as a foreign language А1-С2. Sample Certification tasks: Guide]. Kyiv: Firma «INKOS», 186.
Romanchenko, A. P. (2018). Stratehiia samoprezentatsii ta yii taktyky (na materiali linhvistychnoho dyskursu) [Тhe strategy of self-presentation and its tactics (based on the material of linguistic discourse)]. Zapysky z ukrainskoho movoznavstva [Notes of Ukrainian linguistics], 25, 197-209.
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2018.25.141379
Kabiri, M. Kh. (2015). Samopredstavlennia yak metamovlennievyi riznovyd stratehii samoprezentatsii v anhlomovnomu dyskursi [Self-Introductionas Metaspeech Type of Self-Presentation Strategy in English-language Discourse]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina [V. N. Karazin Kharkiv National University Bulletin], 81, 93-99.
Vykhovanets, I. & Horodenska, K. (2004). Teoretychna morfolohiia ukrainskoi movy [Theoretical morphology of the Ukrainian language]. Kyiv: Pulsary, 400.
Shevchenko, I. S. (2005). Kohnityvno-komunikatyvna paradyhma I analiz dyskursu [Cognitive-communicative paradigm and discourse analysis]. Dyskurs yak kohnityvno-komunikatyvnyi fenomen [Discourse as a cognitive-communicative phenomenon]. Kharkiv: Konstanta, 9-20.
Goffman, І. (1963). Behavior in Public Places: Notes on the Social Organization of Gartherings. New York: The Free Press, 248.
Borozdyna, H. V. (1999). Psykholohyia delovoho obshchenyia [Psychology of business communication]. Moscow: YNFRA-M, 224.
Yemelianova, O. V. (2012). Spivbesida z pratsevlashtuvannia yak statusno-markovana komunikatyvna sytuatsiia (na materiali suchasnoi anhliiskoi movy) [The job interview as a status marked communicative situation (in the Modern English language)]. Naukovi zapysky [ScientificРapers], 23, 46-47.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
