ЩОДО ПРОДУКТИВНОСТІ НАСАДЖЕНЬ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ НА НАМИВНИХ ПІЩАНИХ ЛІТОЗЕМАХ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ МІСТА КИЄВА
Анотація
Показано, що 24-річні культури сосни звичайної на намивних пісках зростають за ІІІ–V класом бонітету, а сіянці сосни, висаджені на лісокультурну площу через 3 роки після залісення пісків, не здатні приймати участь у формуванні основного намету в соснових деревостанах. Незважаючи на те, що на час обстеження, на лісокультурній площі збереглось на 28 % більше саджанців сосни 21-річного віку (5,1 тис. шт. на 1 га), їхні таксаційні показники поступались 24-річним: за висотою стовбурців – на 43 %; за діаметром стовбурів – на 70 %. При цьому, саджанці 24-річного віку займали домінантне положення у насадженні. Вони зростали за III класом бонітету. Саджанці сосни, що представляли 21-річну частину деревостану потрапили під намет 24-річних саджанців, а показники їхнього росту за висотою відповідали лише V класу бонітету. Дослідження фракційного складу біомаси показало, що у 24-річному деревостані, сосна звичайна накопичила 92 т на 1 га загальної біомаси. При цьому, частка біомаси, що належала 24-річним саджанцям становила 87 % і лише 13 % – належало 21-річним саджанцям, що свідчить про недоцільність створення на піщаних літоземах насаджень сосни звичайної з висаджуванням її сіянців на лісокультурну площу з інтервалом через 3 роки та вказує на неефективність доповнення 3-річних культур сосни 1-річними сіянцями сосни.
Посилання
Список літератури
Боровиков В. STATISTICA / ?скусство анализа данных на компютере. Для профессионалов / В. Боровиков. – СПб : Питер, 2001. – 658 c.
Григорюк І. П. Вплив ґрунтового водного живлення на вміст води, вуглеводів і азоту в органах деревних рослин при їх вирощуванні на намивних пісках Лівобережжя м. Києва / І. П. Григорюк, П. П. Яворовський, В. І. Ткачов // Збірка матеріалів ”Всеукраїнської науково-практичної конференції з екологічних проблем сталого розвитку України”. – К. : НАУ, 2005. – С. 86–92.
Гришина Л. А. Учёт биомассы и химический анализ растений /
Л. А. Гришина, Е. М. Самойлова. – М. : МГУ, 1971. – 99 с.
Колесников В. А. Методы изучения корневой системы древесных растений / В. А. Колесников. – М. : Лесная промышленность, 1972. – 152 с.
Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / [Швиденко А. З., Савич Ю. Н., Строчинский А. А. и др.].– К. : Урожай, 1987. – 559 с.
Огиевский В. В. Обследование и исследование лесных культур / В. В. Огиевский, А. А. Хиров. – М. : Лесная промышленность, 1964. – 50 с.
Рахтеенко ?. Н. Корневые системы древесных пород / ?. Н. Рахтеенко. – М.–Л. : Гослесбумиздат, 1952. – 108 с.
Тихонова Е. П. Агротехнические свойства субстратов на рекультивируемых территориях КМА / Е. Н. Тихонова, Э. ?. Трещевская, Ю. В. Лавуденшлагер // Генетика, селекция, семеноводство и разведение древесных пород в Лесостепи : Материалы международной конференции, посвященной 95-летию со дня рождения профессора Михаила Михайловича Вересина, Воронеж, 12 февраля 2005 г.. – Воронеж : ?стоки, 2005. – С. 123–125.
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
