АНТРОПОГЕННА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ВІКОВОЇ ДІБРОВИ ДЕНДРОПАРКУ «ОЛЕКСАНДРІЯ» НАН УКРАЇНИ
Анотація
Проаналізовано наслідки тривалого антропогенного втручання в цілісність діброви парку «Олександрія». Підкреслено необхідність вироблення стратегії, яка забезпечувала б високу життєздатність унікальної вікової діброви і збереження високохудожніх композицій, створених в її межах.
Дендропарк «Олександрія», вікова діброва, структура фітоценозу, антропогенне втручання, диференціація діброви, деградація, екотон.
Посилання
Бобра Т.В. Экотоны – объект изучения ландшафтоведения ХХІ века / Т.В. Бобра // Записки общества экологов. – Симферополь. – 2000. – Вып. 3. – С. 48–50.
Василевич В.?. Некоторые новые направления в изучении динамики растительности / В.?. Василевич // Бот. журн. – 1993. – Т. 78, № 10. – С. 1–15.
Гайдамак В.М. Дубрава дендропарка «Александрия»: современная структура и состояние, способы оптимизации / В.М. Гайдамак // Будівництво та реконструкція ботанічних садів в Україні. – Сімферополь, 2006. – С. 31–33.
Гайдамак В.М. ?зучение дубравы дендропарка с целью ее оптимизации и последующего восстановления / В.М. Гайдамак // Отчет о научно-исследовательской работе по теме «Разработка научных основ оптимизации структуры парковых композиций дендрозаповедника «Александрия» АН УССР. – К., 1987. – С. 10–43.
Емельяненко Е.П. Деградация насаждений заповедной дубравы ГБС РАН, её причины и перспективы сохранения / Е.П. Емельяненко // Город. Лес. Отдых. Рекреационное использование лесов на урбанизированных территориях. – М. : Тов. науч. изданий КМК. – 2009. – С. 24–25.
Факторы и уровни антропогенной трансформации пойменных дубрав Прихоперья / [А.?. Золотухин, А.А. Овчаренко, А.А. Шаповалова и др.] // Состояние антропогенно нарушенных экосистем Прихоперья. – Балашов : Николаев, 2009. – С. 37–42.
Лебков В.Ф. Принципы и методы изучения строения и динамики древостоев / В.Ф. Лебков // Совершенствование методов таксации и устройства лесов Сибири. – М. : Наука, 1967. – С. 5–27.
Стародубцева Е.А. Чужеродные виды растений в заповедных фитоценозах / Е.А. Стародубцева // Роль особо охраняемых территорий в решении экологических проблем. – Йошкар-Ола, 2008. – С. 104–107.
Мазинг В.В. Что такое структура биогеоценоза / В.В. Мазинг // Проблемы биогеоценологии. – М. : Наука, 1973. – С. 148–156.
Назимова Д.?. Фитоценотические аспекты пространственно-временной изменчивости типа леса в связи с антропогенным воздействием / Д.?. Назимова // Эколого-фитоценотические особенности лесов Сибири. – Красноярск : ?н-т леса и древесины, 1982. – С. 3–15.
Назимова Д.?. Динамика синузиальной структуры при восстановительных сукцессиях лесных биогеоценозов Сибири / Д.?. Назимова, П.М. Ермоленко. – Новосибирск : Наука. – 1980. – С. 54–87.
Отчет /заключительный/ по теме «Научные основы восстановления дубравы и других парковых ландшафтов дендрозаповедника «Александрия» АН УССР. – Киев – Белая Церковь, 1978. – 123 с.
Рульков В.В. Лесоводство и лесная таксация / В.В. Рульков. – М. : Агропромиздат. – 1988. – 255 с.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
