Вплив аутомікобіоти на кількісні та якісні показники насіння сосни звичайної в умовах in vitro
DOI:
https://doi.org/10.31548/forest2019.04.034Анотація
Встановлено, що найвищі показники ростових процесів насіння сосни звичайної мав штам Trichoderma viride 2016 (лабораторна схожість зросла на 14–17 %). При цьому спостерігалося збільшення довжини проростків на 1,2 см і маси ростків на 0,07 г. Штам Trichoderma lignorum 201 мав також високі стимулювальні властивості. За його впливу виявлено значне збільшення довжини проростків на 1,9 мм і маси на 0,04 г, схожість зросла на 7–19 %. Штам Trichoderma viride 16 характеризувався стимулювальним впливом на проростання насіння (схожість була 18–22 %), при цьому збільшувалася довжина проростків на 1,5 мм і маса на 0,13 г. За умов оброблення штамом Alternaria alternata 2016 відбувалося збільшення схожості за культивування (14 доба) на 7 %, довжини проростків – на 0,3 мм. За оброблення згаданим штамом маса проростків зменшувалась на 0,2 г. Штами Trichoderma viride 2016, Trichoderma lignorum 201, Alternaria alternata 2016, Trichoderma viride 16 стимулювали ріст проростків сосни звичайної в середньому на 7–22 % порівняно з контролем (середовище Чапека). Доведено, що максимальне сповільнення процесів проростання, тобто найбільший фітотоксичний вплив, здійснювали Fusarium sambucinum 2016, Penicillium variabile 16, Aspergillus fumigatus 2016. За результатами проведених досліджень, Fusarium oxysporum 206, Fusarium sambucinum 16, Penicillium lanosum 201, Trichothecium roseum 2016 сповільнювали ростові процеси в середньому на 25,9–74,6 %.
Ключові слова: аутомікобіота, насіння, сосна звичайна, мікроорганізм, штам.
Посилання
Bylai, V. Y. (1992). Methods of experimental mycology. Kyiv: Naukova dumka [in Russian].
Diakov, Yu. T. (1992). Life strategies of phytopathogenic fungi and their evolution. Kyiv: Naukova dumka [in Russian].
DSTU 8558: 2015. (2015). Nasіnnya tree i kushchiv. Methods for identifying the latest brilliance (similarities, liveability, goodness): [official report 01.01.2017]. Kiev: State Standards of Ukraine [in Ukrainian].
Kharchenko, S. M. (1986). Antimicrobial activity of mycotoxins. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Patyka, V. P. (2007). Ecology of microorganisms. Kyiv: Basis [in Ukrainian].
Pidoplichko, N. M. (1977). Atlas of mushroom mushrooms. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Pidoplichko, N. M. (1985). Mushroom flora of roughage Publishing House of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR. Kyiv [in Ukrainian].
Pidoplichko, N. M. (1980). Phytotoxicity of fungi of the genus Fusarium - the causative agent of root rot of winter wheat. Microbiology. Kyiv [in Ukrainian].
Rozenfeld, V. V. (2005). Phytopathogenic properties of strains isolated from pine seeds. Zhytomyr [in Ukrainian].
Sokolov, D. V. (2005). Phytopathogenic properties of strains isolated from pine seeds. Zhytomyr [in Ukrainian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
