Структурні зміни букового (Fagus sylvatica L.) пралісу в контексті кліматично орієнтованого лісівництва
DOI:
https://doi.org/10.31548/forest2020.01.087Анотація
Кліматично орієнтоване лісівництво (Climate Smart Forestry) – це нова концепція у лісівництві, завданням якої є зменшення негативного впливу змін клімату на лісове господарство та розроблення довготермінової стратегії ведення лісового господарства з урахуванням змін клімату та впливу стихійних явищ. Структурні зміни пралісів є природною реакцією на зміну клімату, і їх вивчення є важливим у контексті кліматично орієнтованого лісівництва. Динаміку букового пралісу Українських Карпат вивчали з 2000 до 2015 р. на 10-гектарному дослідному об’єкті за узгодженими з IUFRO методиками спільно з Швейцарським НДІ снігу, лісу та ландшафту (WSL). Кліматичні зміни (збільшення суми активних температур на 22 % і зменшення кількості опадів на 46 %) встановлено за даними Угольського метеопоста Карпатського біосферного заповідника, а вплив вітровалів – за даними чотирьох інвентаризацій. Результати міжнародних досліджень виявили достовірні зміни окремих показників пралісу на фоні загальної стабільності його структури. Збільшення густоти дерев на 60 % (з 278 до 445 шт./га), а приросту бука за діаметром – на 37 % (з 0,26 до 0,36 см/рік) і поява чотирьох нових порід (дуб скельний, черешня, горобина, верба козяча) були змінами, які неможливо пояснити внутрішньою динамікою пралісу. Стабільність суми площ поперечного перерізу пралісу вказує на те, що причиною цих змін були зовнішні фактори, зокрема – зміна лісорослинних умов. Аналіз структурних змін пралісу дав можливість підготувати пропозиції для кліматично орієнтованого лісівництва в букових лісах Східних Карпат: для запобігання втратам деревини внаслідок стихійних явищ необхідно під час рубок у першу чергу видаляти пошкоджені дерева та з неправильною формою крони; для формування корінного деревостану через природне відновлення доцільно зменшити розміри прогалин при рубках до 1–2 дерев основного ярусу; для збереження в породному складі тих порід, в яких погіршується життєвість, необхідно запобігти їх пошкодженню під час проведення рубок; для регулювання запасу деревини доцільно збільшити інтенсивність рубок на 15 %.
Ключові слова: зміна лісорослинних умов, деревостан, густота дерев, приріст за діаметром, підріст, поява нових порід.
Посилання
Biolley, H. (1901). Le Jardinage cultural. Journal Forestie Suisse, 6 (52), 97-104.
D'Amato, A. W., Bradford, J. B., Fraver, S., Palik, B. J. (2011). Forest management for mitigation and adaptation to climate change: Insights from long-term silviculture experiments. Forest Ecology and Management, 262, 803-816. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2011.05.014
Didukh, Y. P., Chornej, I. I., Budzhak, V. V., Tokaryuk, A. I., Kish, R. Y., Protopopova, V. V., ... Norenko, K. M. (2016). Climatogenic changes of the plant world of the Ukrainian Carpathians. Chernivtsi: Druk АRТ [in Ukrainian].
Gayer, K. (1882). Der Waldbau. 2nd ed. Berlin: Verlag von Paul Parey, 592.
Hobi, M. L., Commarmot, B., Bugmann, H. (2015). Pattern and process in the largest primeval beech forest of Europe (Ukrainian Carpathians). Journal of Vegetation Science, 26, 323-336. https://doi.org/10.1111/jvs.12234
Kauppi, P., Hanewinkel, M., Lundmark, T., Nabuurs, G. J., Peltola, H., Trasobares, A., Hetemäki, L. (2018). Climate Smart Forestry in Europe. European Forest Institute. Retrieved from https://www.efi.int/ sites/default/files/files/publication-bank/2018/Climate_Smart_Forestry_in_Europe.pdf.
Korpel, S. (1995). Die Urwälder der Westkarpaten. Stuttgart, Jena, New York: G. Fischer, 310.
Nabuurs, G.-J., Verkerk, P. J., Schelhaas, M.-J., Olabarria J. R. G., Trasobares, A., Cienciala, E. (2018). Climate-Smart Forestry: mitigation impacts in three European regions. Retrieved from https://www.efi.int/sites/default/ files/files/publication-bank/2018/efi_fstp_6_2018.pdf. https://doi.org/10.36333/fs06
Pretzsch, H., Biber, P., Schutze, G., Bielak, K. (2014). Changes of forest stand dynamics in Europe. Facts from long-term observational plots and their relevance for forest ecology and management. Forest Ecology and Management, 316, 65-77. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2013.07.050
Shparyk, Y. S. (2016). Sustainable forest management (on example of Ukrainian Carpathians). Ivano-Frankivsk: Terytorija druku [in Ukrainian].
Shparyk, Y. S., Berkela, Y. Y., Viter, R. M., Losiuk, V. P. (2018a). Main types of forest stands dynamics in the Ukrainian Carpathians. Nature of the Carpathians: Annual Scientific Journal of CBR and the Institute of Ecology of the Carpathians NAS of Ukraine, 1 (3), 50-57 [in Ukrainian].
Shparyk, Y. S., Commarmot, B., Berkela, Y. Y. (2010). Structure of the Ukrainian Carpathians beech virgin forest. Snjatyn: Prutprynt [in Ukrainian].
Shparyk, Y. S., Viter, R. M., Shparyk, V. Y. (2018b). Influence of natural factors on the dynamics of the beech (Fagus sylvatica L.) virgin forest of the Ukrainian Carpathians. Scientific Bulletin of UNFU of Ukraine, 28 (7), 13-16 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15421/40280702
Stillhard, J., Hobi, M., Hulsmann, L., Brang, P., Ginzler, C., Kabal, M., ... Commarmot, B. (2019). Stand inventory data from the 10-ha forest research plot in Uholka: 15~yr of primeval beech forest development, Ecology, 100 (11). https://doi.org/10.1002/ecy.2845
Stojko, S. M. (2006). Primary forests as ecological models of re-naturalization of secondary phytocoenoses. Ukrainskyj botanichnyj zhurnal, 63 (3), 358-368 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.2143/BIOR.63.3.2017983
Trotsiuk, V., Hobi, M. L., Commarmot, B. (2012). Age structure and disturbance dynamics of the relic virgin beech forest Uholka (Ukrainian Carpathians). Forest Ecology and Management, 265, 181-190. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2011.10.042
United Nations Framework Convention of Climate Change (UNFCCC). (2015). Paris Agreement; UNFCCC: Geneva, Switzerland, 32.
Zlatník, A., Korsuň, F., Kočetov, F., Kseneman, M. (1938). Prozkum přirozených lesů na Podkarpatské Rusi. Sborník výzkumných ústavů zemědělských ČSR, 152, 244.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
