Репрезентативність дендрофлори штучних заповідних парків Рівненської області
DOI:
https://doi.org/10.31548/forest2020.01.098Анотація
На території Рівненської області із 24 штучних об’єктів природно-заповідного фонду налічується 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, дев’ять пам’яток природи, один дендрологічний парк і один зоологічний парк. Їхню дендрофлору складають 446 видів рослин. За величиною частоти трапляння усі види умовно поділено на чотири групи: 1) види, які дуже часто трапляються (у 20 і більше об’єктах); 2) види, які помірно трапляються (у 10–19 об’єктах); 3) види, які рідко трапляються (у 5–9 об’єктах), 4) види, які дуже рідко трапляються (у 1–4 об’єктах). До першої групи віднесено вісім видів, до другої – 27, третьої – 51, четвертої – 360 видів. Із категорій природно-заповідного фонду найбільшу кількість видів представлено у Березнівському дендрологічному парку (93,5 % загальної кількості видів дослідженої дендрофлори). На другому місці за ступенем видової репрезентативності – парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва (119 видів, 26,7 %), третьому – штучні пам’ятки природи (112 видів, 25,1 %), четвертому – Рівненський зоологічний парк (62 види, 13,9 %). За ступенем локалітетної репрезентативності найчисельніша кількість видів зосереджена у Березнівському дендрологічному парку. На другому місці за кількістю видів деревних рослин перебувають парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Рівненський парк ім. Т. Г. Шевченка» та пам’ятка природи «Більський дендропарк». Штучні заповідні парки розташовані у межах 12 районів області, серед яких найбільше їх (шість) у Рівненському районі, а найвище видове багатство мають Березнівський (один парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва та дендрологічний парк) і Дубровицький райони (три пам’ятки природи). У парках північної поліської частини Рівненської області виявлено 441, а її південної частини у межах зони широколистяних лісів – 127 видів деревних рослин. На територіях досліджуваних парків живуть вікові (старші 100 років) деревні рослини 26 видів. Такі рослини виявлено у межах штучних заповідних парків Рівненської області, які розташовані у межах 11 районів. Найбільша їх кількість – у Рівненському та Гощанському районах.
Ключові слова: види деревних рослин, частота трапляння, природно-заповідний фонд, вікові дерева, дендрорізноманіття, осередки культивування.
Посилання
Berehuta, Ye. (2016). Representativeness of rare exotic arboreal species in botanical gardens of Ecuador and Ukrainian Steppe. Biologigical Resources and Nature Management, 8, 3-4, 21-28 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31548/bio2016.03.003
Didukh, Ya. P., Vakarenko, L. P., & Vynokurov, D. S. (2016). Evaluation of Ukraine network of natural reserve objects representativeness (botanical aspect). Ukrainian Geographical Journal, 2, 13-19 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/ugz2016.02.013
Galkin, S. I., Doiko, N. M., Dragan, N. V., & Mordatenko, S. I. (2015). The system of measures for the preservation of centuries-old trees of ancient parks: methodical instructions. Bila Tserkva [in Ukrainian].
Hrynyk, P., Stetsenko, M., Shnaider, S., et al. (2010). Ancient trees of Ukraine: Register-handbook. Kyiv: Logos [in Ukrainian].
Miskevych, L. V., Popovych, S. Yu. (2019). Reserved dendrosozoexotics of the broadleaf forests zone of Ukraine. Kyiv: Komprint [in Ukrainian].
Myhailovych, N. (2017). Regional representation of artificial protected areas administrative regions Ukrainian Carpathians. Forestry and landscape gardening, 12. Retrieved from http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Lis/article/view/8958 [in Ukrainian].
Oleksiichenko, N. O., Podolkhova, M. O., & Kurdiuk, O. M. (2019). Dendrological parks of Ukrainian Polissia. Bila Tserkva: O. V. Pshonkivsky [in Ukrainian].
Pokotylova, K. (2018). Systematic and Biomorphological Analysis of Dendroflora of Artificial Protected Parks of the Rivne Region. Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series "Biological Sciences", 8 (381), 17-22 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.29038/2617-4723-2018-381-17-22
Popovych, S. Yu., Savoskina, A. M., Sherstiuk, M. Yu., et al. (2017). Reserved dendrosozoflora of the Ukrainian Polissia. Kyiv: Komprint [in Ukrainian].
Program for the Prospective Development of Conservation in Ukraine. (1994). Retrieved from http://zakon1rada.gov.ua/laws/show/177/94.
Popovych, S. Yu., Sherstiuk, M. Yu., Pokotylova, K. H., Myhailovych, N. V., & Miskevych, L. V. (2019). Reserved dendrosozoflora of the broadleaf forests zone of Ukraine. Kyiv: FOP Yamchinskiy O. V. [in Ukrainian].
Vlasenko, A. S. (2015). Analysis of ex situ cultivation of Ukrainian rare Steppe dendroflora. Biological bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 5 (1), 24-47 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15421/2015002
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
